Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Електромеханічний захист зарядного пристрою від КЗ. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Захист апаратури від аварійних режимів роботи мережі, блоки безперебійного живлення Сучасні зарядні пристрої (ЗП) та блоки живлення (БП) комплектуються, як правило, електронною системою захисту від короткого замикання (КЗ) на виході. Однак у радіоаматорській практиці зустрічаються і прості мережеві джерела електроенергії, що складаються лише з понижувального трансформатора та випрямляча. Необхідні компоненти для доповнення їх електронним захистом часом дороги, далеко не кожному і не завжди доступні. Але навіть в ультрасучасних, здавалося б, блоках і пристроях з параметричним або компенсаційним стабілізатором напруги живлення електронний захист теж іноді виявляється явно не на висоті через теплові навантаження регульованого транзистора. Виходить, що менше вихідна напруга тут встановлено і що ближче до максимального струм, споживаний навантаженням, то швидше відбувається нагрівання. Обмежити перебіг струму короткого замикання переходом у розрахунковий режим роботи такий напівпровідниковий тріод вже не може. А в результаті - пробій транзистора та вихід всього блоку живлення з ладу. Пропоную нескладний електромеханічний захист від короткого замикання з використанням реле або автоматичних вимикачів багаторазової дії (наприклад, автоматичних запобіжників у квартирних лічильниках – АВМ). Переваги такого захисту: простота, відсутність дорогих напівпровідникових приладів, гарантована гальванічна розв'язка навантаження та джерела напруги живлення. Недоліком є інерційність. Так, швидкодія релейного захисту становить приблизно 0,1 с, з використанням АВМ – до 3 с. Однак на практиці і цього буває часом цілком достатньо. Розглянемо принципову електричну схему захисту, яку можна з успіхом застосовувати у зарядних пристроях та блоках живлення з нерегульованою напругою (рис. а). З натисканням на кнопку SB1 відбувається спрацьовування реле К1, яке переходить у режим самоблокування, утримуючи в замкнутому стані контакти К1.1 та підводячи електроенергію безпосередньо до навантаження. При виникненні короткого замикання в ланцюгах живлення вихідна напруга різко зменшується, обмотка реле знеструмлюється, що призводить до розмикання контактів і відключення навантаження від джерела. Повторне включення навантаження кнопкою SB1 можливе лише після усунення несправності. При цьому конденсатор С1, заряджений до вихідної напруги джерела живлення, розряджається на реле обмотку, змушуючи К1 спрацювати. Резистор R1 обмежує імпульс струму розряду, запобігаючи руйнуванню внутрішньої структури С1 при помилковому включенні навантаження, коли коротке замикання на виході блоку живлення ще не усунуто. Резистор R2 обмежує струм короткого замикання діодів, що випрямляють. Його можна навіть і не вводити в цю схему, якщо діоди розраховані на імпульси, що перевищують по своїй амплітуді струм короткого замикання. В іншому випадку названий резистор є обов'язковим. Однак слід пам'ятати, що вихідна напруга джерела в даному варіанті повинна перевищувати падіння напруги на R2 за номінального зарядного струму або струму навантаження.
АВМ захищає при перевантаженнях струмом, чого релейний захист виконати не може. Автоматичний запобіжник (або багатократний вимикач, автоматично відновлюється) встановлюють замість резистора R2, адже активний опір АВМ зазвичай не набагато перевищує 0,4 Ом. Тепер розглянемо принципову електричну схему захисту, яку можна застосувати в блоці живлення з регульованою вихідною напругою (рис. б). Як і в попередній, навантаження включається кнопкою SB1, з натисканням на яку конденсатор С1 приєднується (через резистори R2 та R3) до бази транзистора VT1. Якщо немає короткого замикання на виході, VT1 відкриється, отримавши необхідну напругу зміщення. Спрацює реле К1, включивши своїми контактами К1.1 і базовий стабілізатор, що регулюється, і навантаження. Тепер уже вихідна напруга, якою б вона не була, підтримуватиме VT1 у відкритому стані. Ну а у разі виникнення короткого замикання на виході база транзистора виявиться заземленою через резистор R2, і електронний вартовий напівпровідниковий тріод закриється практично миттєво. В результаті такого спрацьовування знеструмиться реле К1, відключивши і стабілізатор, і навантаження. Роль резистора R3 у другій схемі аналогічна до призначення R1 у першій схемі. Конденсатор С1 під час роботи стабілізатора виконує функцію ємності фільтра низькочастотного. Діод VD1 захищає транзистор VT1 від індукційного струму, що виникає при комутаціях в обмотці реле К1. Параметри реле залежать від номінального струму зарядного пристрою або живлення. Наприклад, для заряджання автомобільних вкумуляторів необхідно вибирати реле на номінальну напругу 12 В з допустимим струмом комутації 20 А (можна і більше). Таким умовам задовольняє, зокрема, РЕН34 (паспорт ХП4.500.030-01), замикаючі контакти якого слід включати паралельно. Можна також використовувати 12-вольтне реле з розлученням контактів не менше 3 мм та струмом комутації 20 А і більше. Цілком прийнятно для зарядних пристроїв та блоків живлення з номінальним струмом до 1 А та реле РЕМ22 (паспорт РФ4.523.023-05) або аналогічне за струмом комутації та робочої напруги. Конденсатор С1 в обох схемах оксидний, з числа К50-12, К50-16 та подібних до них типів. Як резистори R1-R3 підійдуть поширені МЛТ-0,5 або МЛТ-0,125. Винятком тут є лише сильноточний (32 (рис. а), він обов'язково повинен бути дротяним. Транзистор VT1 - КТ815А, КТ817 Аабо аналогічний напівпровідниковий тріод середньої потужності. Широкий простір для вибору має VD1, на місці якого з однаковим успіхом працюють діоди КД410, КД503, КД512, КД519, КД521 Кнопка БВ1 - будь-якого типу. При справних деталях та правильно виконаному монтажі працездатність обох схем забезпечена, як кажуть, на всі сто відсотків. Автор: Д.Атаєв Дивіться інші статті розділу Захист апаратури від аварійних режимів роботи мережі, блоки безперебійного живлення. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Штучна шкіра для емуляції дотиків
15.04.2024 Котячий унітаз Petgugu Global
15.04.2024 Привабливість дбайливих чоловіків
14.04.2024
Інші цікаві новини: ▪ Віруси небезпечніші для чоловіків, ніж для жінок ▪ Розетки та вимикачі зі старих рибальських мереж ▪ Електросамокат простежить за правилами дорожнього руху ▪ Sony SDM-HS73P – новий монітор з технологією Onyx-black Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Медицина. Добірка статей ▪ стаття Управління персоналом. Шпаргалка ▪ стаття Чому елемент прометій названий на ім'я титану Прометея? Детальна відповідь ▪ стаття Ферула східна. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Глибинний металодетектор. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |