Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Приставка-ГКЧ для діапазонів 300...900 та 800...1950 МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Вимірювальна техніка Регулювання радіоелектронної апаратури з візуальним відображенням амплітудно-частотних характеристик завжди користується у радіоаматорів і фахівців підвищеним інтересом, оскільки дозволяє оперативно бачити на екрані вимірювального приладу результати впливу при зміні будь-якого параметра або елемента виробу, що налаштовується. Єдиним недоліком цього методу контролю є порівняно висока вартість промислових зразків вимірювачів частотних характеристик. Але радіоаматори і тут знайшли гідний вихід - створення простих приставок до осцилографа, що став уже звичним. При цьому частотна характеристика осцилографа особливої ролі не грає. У журналі " Радіо " 1994, № 1, с.26 наводилося опис такої приставки регулювання телевізійної апаратури із зазначенням можливості розширення її функціональних можливостей. Сьогодні ми наводимо рекомендації щодо доопрацювання даної приставки з метою використання її для регулювання пристроїв, що працюють у діапазонах ДМВ та НВЧ (селектори каналів ДМВ, тюнери систем супутникового телевізійного мовлення та ін.). Публікація в названому журналі опису приставки для вимірювання частотних характеристик і наступні відгуки радіоаматорів змусили зайнятися розробкою рекомендацій для повторення масового пристрою, що працює в діапазонах вищих частот. Нижче наводяться описи двох варіантів доробок приставки з генераторами на 300...900 та 800...1950 МГц. При цьому виявилося, що модифікація приставки не вимагає її повної переробки, достатньо лише змінити конструкцію високочастотного генератора. Тому нумерація елементів на принципових схемах продовжує нумерацію основної схеми приставки. На рис.1 наведено схему ГКЧ, вона однакова для обох високочастотних діапазонів. На транзисторах VT2 і VT3 виконаний генератор, частота якого змінюється в межах при зміні струму через ці транзистори, а каскад на транзисторі VT4 виконує роль буферного підсилювача. Розрізняються генератори кожного з діапазонів своїми конструкційними виконаннями. Котушки індуктивності на зазначені діапазони через їх невелику індуктивність необхідно виконати у вигляді смужкових ліній. На рис.2 показаний варіант ГКЧ для діапазону 300...900 МГц, але в рис.3 - для діапазону 800...1950 МГц. Конфігурацію доріжок, що виконують роль котушок індуктивностей L1 і L2, слід повторити якомога точніше по малюнку. Для виготовлення плат генераторів використано двосторонній фольгований склотекстоліт товщиною 1 мм. Сторона, вільна від елементів, залишена металізованою та з'єднана по периметру плати із загальною шиною живлення смужками тонкої мідної фольги. При виконанні монтажу плат генераторів слід використовувати керамічні та склокерамічні типи конденсаторів КМ-5В, К10-9, К10-17В або КМ-5, КД-1, резистори типу МЛТ-0,125. Всі елементи, у тому числі транзистори, повинні мати мінімальну довжину висновків, яка забезпечує надійний монтаж. Зазначені на схемі типи транзисторів можна замінити на КТ3101А-2 та КТ3132А-2. Налагодження пристроїв починають з установки резистором R15 напруги на конденсаторі С8 в межах 5...7 В. Потім за методикою, викладеною при описі базового варіанта приставки, встановлюють діапазон зміни частоти генератора. При цьому можна кілька (не більше 5 мм) укоротити котушки L1, L2, оскільки коефіцієнт перекриття по частоті зменшиться, то можливо доведеться зменшити і напруга на резисторах R2 і R4 базової конструкції. Для цього послідовно з цими резисторами між катодом стабілітрона VD1 і верхніми за схемою висновками змінних резисторів слід встановити додаткові резистори необхідної величини.
Нерівномірність АЧХ можна коригувати зміною величини резистора R17 у межах до 150 Ом або закорочування частини лінії котушки L4. У конструкції плати генератора для діапазону 800...1950 МГц ємності конденсаторів С7 та С9 можна зменшити вдвічі та використовувати переважно конденсатори типів К10-42, К10-17, К10-9. Якщо використовувати конденсатори з висновками, може підвищитися нерівномірність амплітудно-частотної характеристики пристрою. Крім цього, бажано як резистори R19 і R20 вихідного дільника напруги використовувати резистори типу С2-10 з висновками мінімальної довжини, а схему детекторної головки виконати відповідно до рис.4. Автор: І. Нечаєв, м. Курськ; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru Дивіться інші статті розділу Вимірювальна техніка. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Доведено існування безсмертних квантових частинок ▪ Мікроби зроблять видобуток нафти ефективнішим ▪ Протей – матеріал, який неможливо розрізати ▪ Живлення електроніки, що носиться радіохвилями Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Електроживлення. Добірка статей ▪ стаття Спадкове право. Конспект лекцій ▪ стаття Чому деякі люди - шульги? Детальна відповідь ▪ стаття Нут. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Різні мильні порошки. Прості рецепти та поради
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |