Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Радіоприймач з рамковою антеною. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом У переносних, та й у переносних радіоприймачах найчастіше застосовується ферритовая магнітна антена. Вона проста у виготовленні, має досить високу чутливість. Однак у малогабаритних конструкціях реалізувати переваги цієї антени вдається далеко не завжди. Зокрема, у подібних конструкціях доводиться застосовувати дуже короткі магнітопроводи, що призводить до різкого зниження ефективності феритової магнітної антени. Хороший ефект дає у разі використання звичайних рамкових антен, як і зроблено в мініатюрному приймачі, схема якого зображено на рис. 1.
Приймач розрахований прийом сигналів радіомовних станцій у діапазоні середніх хвиль (500...1500 кГц). Вхідний контур утворений рамковою антеною L1 та конденсатором змінної ємності С1. Виділений контуром C1L1 сигнал знімається з частини витків котушки L1 і подається перший каскад підсилювача ВЧ на транзисторі V1. З навантаження каскаду (резистор R2) посилений сигнал надходить через конденсатор С3 другий каскад підсилювача ВЧ (транзистор V2). З навантаження цього каскаду (резистор R4) подається сигнал на детектор, зібраний на діодах V3, V4 за схемою подвоєння напруги. Навантаження детектора - резистор R5 за шунтований за високою частотою конденсатором С5. Сигнал низької частоти з детектора надходить далі на підсилювач НЧ, зібраний лише на одному транзисторі V5. Його навантаженням служить малогабаритний телефон ТМ-2, що входить у гніздо X1. Опір звукової котушки телефону постійному струму дорівнює 65 Ом, а опір на частоті 1 кГц становить 450 Ом. Тут можна застосувати й інші телефони, настройки яких близькі до наведених вище. Найбільш приємний тембр звучання встановлюють підбором конденсатора С7, включеного паралельно телефону. Живлення приймач подається через вимикач S1. Джерелом живлення є один гальванічний елемент 316. У приймачі використані постійні резистори МЛТ-0.125; конденсатор С1 – з твердим діелектриком, типу КП-180; С2, С5, С7 – КМ; С6 – K53-1; транзистори - КТ315Б, але підійдуть також КТ306, КТ301, КТ312. Діоди Д9А можна замінити іншими діодами серії Д9. Під зазначені деталі розрахована друкована плата (рис. 2), яку можна вирізати з фольгованого гетинаксу або склотекстоліту. Елемент G1 приклеюють до плати або прикріплюють, наприклад, дротяною петлею, металевою дужкою та іншими способами. До виводу елемента припаюють провідники та з'єднують їх з відповідними контактними майданчиками друкованої плати.
Для виготовлення рамкової антени знадобиться болванка з фанери завтовшки 5..6 мм та розмірами 56х56 мм. Кути болванки злегка заокруглюють, а потім намотують на торцеву поверхню її 39 витків дроту ПЕВ-2 0,15. Відведення роблять від 4-го витка, рахуючи від нижнього, за схемою, виведення. Бажано перевірити індуктивність антени – вона має становити 350 мкГн. Антену доцільно помістити в полівінілхлоридну трубку діаметром 3 та довжиною 225 мм. У цьому випадку розрізану вздовж трубку заздалегідь закріплюють на болванці, намотують провід антени і заварюють шов нагрітим паяльником. Потім знімають антену з болванки і прикріплюють (нитками або на клею) до плати з деталями. У такому стані приймач вже можна перевірити в роботі, підключивши паралельно конденсатору С7 телефон і подавши живлення (замкнувши провідники від плати до вимикача). Обертаючи ручку конденсатора С1 і орієнтуючи одночасно в різних площинах антену, налаштовуються на радіостанцію. Рамкову антену залишають у положенні найбільшої гучності. Найбільш гучного та неспотвореного звучання приймача домагаються підбором резисторів R1, R3, R7 (на час перевірки їх доцільно замінити змінними). Змінювати індуктивність рамкової антени можна лише підбором числа витків. Це досить трудомістка операція, тому, якщо діапазон частот, що приймаються, виявляється зміщеним у бік більш високих частот, то слід паралельно змінному конденсатору С1 включити постійний конденсатор С1 на малюнку в тексті). Його припаюють безпосередньо до висновків конденсатора змінної ємності С1. Однак введення такого конденсатора зменшує перекриття приймача за частотою. Ось чому доцільно як Се використовувати здвоєний конденсатор (від будь-якого малогабаритного приймача), увімкнувши його секції паралельно. Це створює певний запас перекриття, що полегшує установку необхідного діапазону частот. Якщо діапазон прийнятих частот зміщений у бік нижчих частот, його установку можна здійснити лише підбором числа витків рамкової антени. Плату розміщують усередині корпусу (на вкладці зверху праворуч) розмірами 60x60x25 мм. На бічній стінці корпусу зміцнюють вимикач живлення S1 (рухового типу) та гніздо X1 під роз'єм телефону ТМ-2. Ви можете обійтися без вимикача, якщо використовувати роз'єм із групою контактів, що замикаються при вставленій вилці телефону. Автор: Г.Шульгін, м.Москва Дивіться інші статті розділу Радіоприйом. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Запрацювала найвища у світі астрономічна обсерваторія
04.05.2024 Управління об'єктами за допомогою повітряних потоків
04.05.2024 Породисті собаки хворіють не частіше, ніж безпородні
03.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Подвійний операційний підсилювач EL1510 ▪ Очищення води целюлозою та повітрям ▪ Розумний матеріал на основі шкіри акул ▪ Африканська риба не виносить спеки Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Крилаті слова, фразеологізми. Добірка статей ▪ статья Яка релігія найдавніша? Детальна відповідь ▪ стаття Бурий ведмідь. Поради туристу ▪ стаття RC-генератор з ємнісним налаштуванням. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Сутінковий перемикач. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |