Меню English Ukrainian російська Головна

Безкоштовна технічна бібліотека для любителів та професіоналів Безкоштовна технічна бібліотека


Радіоприймач для дачі. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Безкоштовна технічна бібліотека

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом

Коментарі до статті Коментарі до статті

Найчастіше дачники везуть із собою супергетеродинний переносний або малогабаритний ("кишеньковий") радіоприймач. Один з недоліків такого приймача полягає в тому, що передачі нерідко супроводжуються різними перешкодами і свистами. Значно краще в таких умовах рвбответ приймач прямого посилення, але він, квк прввіло, менш чутливий у порівнянні з супергетеродинним. Автор пропонованої ства розробив приймач прямого посилення, що володіє і досить високою чутливістю, і гарною якістю звучання. Багаторічна експлуатація цього приймача показала, що він цілком може бути рекомендований для використання на дачі.

Приймач розрахований на роботу тільки в діапазоні СВ (525...1605 кГц), має чутливість при прийомі на магнітну антену не гірше 1,5 мВ/м (в одній з модифікацій приймача "Спідола" - 0,5 мВ/м) та непоганою вибірковістю. Живиться він від джерела напругою 9...12, але працює і при зниженні напруги до 6 в.

Схема приймача наведено на рис. 1. Він містить двоконтурний вхідний ланцюг, підсилювач радіочастоти (РЧ), каскадний детектор та підсилювач звукової частоти (3Ч). Прийнятий магнітної антеною сигнал РЧ через смуговий фільтр (ПФ), що складається з котушок індуктивності L1, L2 та конденсаторів С1 - С5 надходить на вхід двокаскадного підсилювача РЧ. Фільтр підвищує вибірковість приймача сусіднім каналом, він перебудовується по діапазону конденсатором змінної ємності (КПЕ) С2. Перший каскад підсилювача виконаний на польовому транзисторі VT1 за схемою із загальним витоком, що дозволяє зберегти досить високий вхідний опір та підключити коливальний контур ПФ безпосередньо до підсилювача [5]. У той же час такий каскад забезпечує більше посилення в порівнянні з використанням транзистора в режимі повторювача.

Радіоприймач для дачі
(Натисніть для збільшення)

Навантаження першого каскаду – резистор R2. З нього сигнал надходить через конденсатор С9 другий каскад - звичайний аперіодичний підсилювач напруги, зібраний на транзисторі VT2 за схемою із загальним емітером. З виходу каскаду (резистора навантаження R6) посилений сигнал РЧ надходить через конденсатор С11 на каскадний детектор, зібраний на діодах VD2, VD3, VD5, VD6 та конденсаторах С12-С14. Такий детектор суттєво підвищує амплітуду продетектованого сигналу в порівнянні зі звичайним детектором на одному або двох діодах, а також покращує вибірковість та знижує ймовірність проникнення високочастотних складових сигналу у підсилювач 3Ч, що, як відомо, є однією з причин самозбудження [1].

Підключення до каскадного детектора діода VD1 призводить до стиснення динамічного діапазону сигналу перед його детектуванням та використовується замість системи автоматичного регулювання посилення [3]. Ефект стиснення посилюється підключенням діода VD4. За бажання можна включити в ланцюг катода цих діодів вимикачі та вводити діоди в дію на власний розсуд. Основні та додаткові діоди детектора повинні бути лише германієві [5].

З навантаження детектора (резистор R8) сигнал 3Ч подається через резистор R9 регулятор гучності - змінний резистор R10, а з нього - на вхід двокаскадного підсилювача 3Ч, зібраного на біполярних транзисторах за відомою безтрансформаторної схемою [4]. Конденсатор С16 запобігає самозбудження приймача при максимальній гучності (двигун змінного резистора - в крайньому за схемою положенні) і додатково фільтрує коливання Р4 після детектора.

З виходу підсилювача сигнал надходить через конденсатор С18 динамічну головку ВА1. Живлення подається на приймач вимикачем SA1.

Крім зазначених на схемі, можна використовувати транзистори КПЗ0ЗГ, КПЗ0ЗД (VT1), КТ312Б, КТ312В (VT2), КТ315Е, КТ315Ж (VT3), будь-які з серій МП37, МП38 (VT4, VT7), будь-які VT39). Транзистор VT42 бажано відібрати з максимальною крутістю характеристики, VT5 - з коефіцієнтом передачі струму бази 6...1, VT2 - 100...110, VT3-VT120 - 130...4. Діоди VD7-VD60 - будь-які із серії Д70. Постійні резистори - МЛТ-1, ВС-6, змінний - СП-Ill або аналогічний до такого ж номіналу. При використанні змінного резистора, поєднаного з вимикачем, окремого вимикача живлення не знадобиться. Конденсатори постійної ємності - будь-якого типу, оксидні С9, С0,125, С0,125, С7, С9, С10 - К15-17 або інші на номінальну напругу 18-50, підстроювальні С6, C16 - КПК-25, конденсатор змінної ємності - двосекційний, з повітряним діелектриком та зміною ємності від 1 до 3 пф (у крайньому випадку можна використовувати КПЕ з максимальною ємністю 1 пФ). Конденсатор С12 виконаний у вигляді двох відрізків дроту діаметром 495 та довжиною 365 мм, розташованих на відстані 4 мм один від одного [2].

Котушка L1 намотана на стрижні діаметром 10 і довжиною 200 мм з фериту 400НН виток до витка і містить 49 витків дроту ЛЕШО 7x0,07 (так позначають літцендрат - провід, що містить сім жил діаметром 0,07 мм). Котушку розташовують з відривом 8...10 мм від однієї з торців стрижня. Оскільки котушку, можливо, доведеться переміщати стрижнем під час налагодження приймача, бажано виготовити для неї паперове кільце і розмістити на ньому витки котушки.

Котушку L2 можна намотати на кільці К16x8x4 з фериту з магнітною проникністю 100 - вона містить 64 витки дроту ЛЕШО 7x0,07. Індуктивність котушки – 200 мкГн. Якщо буде використано конденсатор С2 з максимальною ємністю 365 пФ, індуктивність котушки повинна становити 270 мкГн, а значить, кількість витків її доведеться збільшити до 75. Кількість витків котушки L1 збільшують до 57.

Динамічна головка ВА1 – 0,5 ГДШ-2 зі звуковою котушкою опором 8 Ом. Можна також використовувати головку 0,5 ГД-37 або головку від абонентського гучномовця зі звуковою котушкою опором 4 Ома.

Більша частина деталей приймача змонтована на друкованій платі (рис. 2) з одностороннього фольгованого склотекстоліту, перемички між доріжками, що проводять, виконані одножильним монтажним проводом в ізоляції. Підстроювальні конденсатори С1 і C3 укріплені на планці зі склотекстоліту. Плата своїм фольгованим майданчиком прикріплена гвинтами до корпусу блоку КПЕ. Виведення ротора КПЕ припаяне до загального дроту приймача.

Радіоприймач для дачі
(Натисніть для збільшення)

Корпус для приймача використаний готовий – від гучномовця "Об-305", але підійде будь-який інший відповідних габаритів. Розташування плати та деталей приймача в корпусі показано на рис. 3. Звичайно, КПЕ, регулятор гучності та вимикач живлення можуть бути розміщені на передній стінці корпусу.

Радіоприймач для дачі

Налагодження приймача починають із перевірки та встановлення режимів роботи транзисторів. Знадобиться авометр із відносним вхідним опором щонайменше 20 кОм/В. Спочатку підбором резистора R12 встановлюють напругу на колекторах вихідних транзисторів рівним половині напруги живлення (режими вказані для напруги 9 В). Далі включають паралельно розімкнутим контактам вимикача SA1 міліамперметр і підбором діода VD7 встановлюють струм спокою близько 9,5 мА. Напруга на стоку та витоку транзистора VT1 встановлюють підбором резистора R1, на висновках транзистора VT2 - підбором резистора R4.

Для налаштування ПФ слід відпаяти конденсатор С4 та правий за схемою виведення котушки L1 та підключити до затвора транзистора через конденсатор ємністю 10...15 пФ зовнішню антену - провід довжиною близько двох метрів. Перемістивши ротор КПЕ на положення майже максимальної ємності, налаштуйтеся на радіостанцію "Маяк", що працює на частоті 549 кГц. Підбором числа витків котушки L2 досягайте максимальної гучності звуку.

Після цього підключіть котушку L1 та конденсатор С4, а тимчасову антену відключіть. Переміщенням котушки L1 по стрижню досягніте найбільшої гучності тієї ж радіостанції. Поєднання контурів фільтра на низькочастотному кінці діапазону можна вважати виконаним.

Переходьте до подібної операції на високочастотному кінці діапазону, для чого знову відпаяйте котушку L1 і конденсатор С4, підключіть зовнішню антену і постарайтеся налаштуватись на якусь радіостанцію в положенні майже мінімальної ємності КПЕ. Підстроювальним конденсатором C3 досягайте максимальної гучності звуку. Залишається підпаяти котушку L1 і конденсатор С4, відключити зовнішню антену, встановити підстроювальним конденсатором С1 найбільшу гучність - і пару на високочастотному кінці діапазону виконано.

Операцію поєднання параметрів контурів ПФ на обох кінцях діапазону слід повторити кілька разів, щоб досягти найкращих результатів.

При наведеній автором методиці сполучення контурів ємність зовнішньої антени засмучує ПФ, особливо на високочастотному кінці діапазону. Найкращих результатів у налаштуванні ПФ можна досягти таким чином. Встановити підстроювальні конденсатори С1 і С3 в середнє положення. Відключивши конденсатори С2.2, C3 і котушку L2 і встановивши на місце С4 перемичку, підібрати положення котушки L1 на стрижні антени так, щоб налаштування на згадану радіостанцію "Маяк" відбувалося майже майже в ємності ємності С2. Залишивши С2 в цьому положенні і повністю відновивши схему ПФ, підібрати число витків котушки L2 для отримання максимальної гучності прийому. Знову вимкнути С2.2, C3, L2 та налаштувати приймач на будь-яку станцію в положенні майже мінімальної ємності. Не змінюючи положення ротора С2, відновити схему ПФ і підстроювальними конденсаторами C3 і С1 досягти максимальної гучності прийому.

література

  1. Прокопцев Ю. Каскадний детектор. - Радіо, 1994 №4, с. 41.
  2. Поляков В. Двоконтурний преселектор приймача прямого підсилення. – Радіо, 1993, № 12, с. 12-14.
  3. Верютін В. Модернізований приймач "Юност-105". – Радіо, 1987, № 12, с. 33.
  4. Поляков В. Середньохвильовий приймач прямого посилення: Сб: "На допомогу радіоаматору", вип. 95, с. 41-51. - М.: ДТСААФ, 1986
  5. Шульга Г. Приймач прямого посилення з фіксованим налаштуванням на три програми. – Радіо, 1982, № 6, с. 52, 53.

Автор: Р.Плюшкін, м.Єкатеринбург

Дивіться інші статті розділу Радіоприйом.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих ​​для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву

Змій та павуків ми боїмося від народження 26.10.2017

Навіть маленькі діти, які майже нічого не знають про навколишній світ, нервово реагують на картинки зі зміями та павуками.

Дуже і дуже багато хто з нас бояться змій і павуків - нехай не до негайної непритомності, але все ж таки. Однак, звідки береться арахнофобія з офідіофобією (або страхом змій)? Хтось вважає, що боятися павуків і змій ми вчимося, поки дорослішаємо, тобто боязні ці набуті. Хтось, навпаки, вважає, що і те, й інше – вроджені особливості психіки. З одного боку, здається, що з'ясувати тут усе досить просто: потрібно проаналізувати, коли офідіофобія з арахнофобією проявляється у процесі дорослішання.

І такі експерименти неодноразово проводили: дітям показували зображення, серед яких траплялися картинки з павуками та зміями, та спостерігали за реакцією. Якщо небезпечний об'єкт дитина помічала швидше, ніж щось мирне і нешкідливе, значить, у нього вже працює психічна програма, яка б боятися цих істот. Але в подібних дослідженнях зазвичай беруть участь вже досить великі діти, тому неминуче виникає сумнів, чи справді страх перед зміями та павуками у них уроджений, чи вони вже встигли його вивчити.

Психологи з Інституту людського мозку та когнітивних досліджень Товариства Макса Планка, Віденського університету та Університету Упсали знайшли спосіб розгадати цю загадку. І вирішили вони її просто – за допомогою шестимісячних немовлят. У такому віці від дитини не варто чекати, що вона встигла щось дізнатися про павуків і зміїв - вона ще не настільки добре дізналася про світ. Дітям показували картинки з павуками або квіточками в одному варіанті або зі зміями або рибами в іншому варіанті, а психологічну реакцію на картинку оцінювали за змінами розміру зіниць. Відомо, що зіниці розширюються при збудженні, коли ми відчуваємо сильні емоції та стрес. На картинки з павуками та зміями дитячі зіниці помітно розширювалися; Іншими словами, навіть дуже маленькі діти здатні турбуватися з приводу змій з павуками.

При цьому з попередніх досліджень відомо, що маленькі діти не бояться ні ведмедів, ні носорогів, ні якихось інших потенційно небезпечних тварин. Очевидно, страх перед зміями та павукам "вшитий" у наш мозок еволюцією. Очевидно, вся річ у тому, що колись давно предки людей дуже тривалий час жили пліч-о-пліч з такими зміями та павуками, яких справді варто було побоюватися. Щодо більших хижаків, то в порівнянні зі зміями та павуками вони, ймовірно, докучали древнім людиноподібним мавпам не так сильно і не так довго.

Інші цікаві новини:

▪ LIS2DTW12 - малошумливий акселерометр з інтегрованим температурним датчиком

▪ Акумулятор майбутнього без аноду на основі натрію

▪ Вплив світла на розлади настрою

▪ Час та якість сну залежить від статі

▪ Жорсткі диски HGST Endurastar J4K320 для автомобільної електроніки

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

 

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ розділ сайту Охорона та безпека. Добірка статей

▪ стаття Анрі де Тулуз-Лотрек. Знамениті афоризми

▪ статья Яким своїм дітям російські аристократи іноді давали усічені прізвища? Детальна відповідь

▪ стаття Шавлія лікарська. Легенди, вирощування, способи застосування

▪ стаття Індикатор короткозамкнених витків. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

▪ стаття Перетворювач напруги для живлення ЛДС потужністю 20-80 Вт. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Залишіть свій коментар до цієї статті:

ім'я:


E-mail (не обов'язково):


коментар:





All languages ​​of this page

Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт

www.diagram.com.ua

www.diagram.com.ua
2000-2024