Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Радіоприймач для дачі. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом Найчастіше дачники везуть із собою супергетеродинний переносний або малогабаритний ("кишеньковий") радіоприймач. Один з недоліків такого приймача полягає в тому, що передачі нерідко супроводжуються різними перешкодами і свистами. Значно краще в таких умовах рвбответ приймач прямого посилення, але він, квк прввіло, менш чутливий у порівнянні з супергетеродинним. Автор пропонованої ства розробив приймач прямого посилення, що володіє і досить високою чутливістю, і гарною якістю звучання. Багаторічна експлуатація цього приймача показала, що він цілком може бути рекомендований для використання на дачі. Приймач розрахований на роботу тільки в діапазоні СВ (525...1605 кГц), має чутливість при прийомі на магнітну антену не гірше 1,5 мВ/м (в одній з модифікацій приймача "Спідола" - 0,5 мВ/м) та непоганою вибірковістю. Живиться він від джерела напругою 9...12, але працює і при зниженні напруги до 6 в. Схема приймача наведено на рис. 1. Він містить двоконтурний вхідний ланцюг, підсилювач радіочастоти (РЧ), каскадний детектор та підсилювач звукової частоти (3Ч). Прийнятий магнітної антеною сигнал РЧ через смуговий фільтр (ПФ), що складається з котушок індуктивності L1, L2 та конденсаторів С1 - С5 надходить на вхід двокаскадного підсилювача РЧ. Фільтр підвищує вибірковість приймача сусіднім каналом, він перебудовується по діапазону конденсатором змінної ємності (КПЕ) С2. Перший каскад підсилювача виконаний на польовому транзисторі VT1 за схемою із загальним витоком, що дозволяє зберегти досить високий вхідний опір та підключити коливальний контур ПФ безпосередньо до підсилювача [5]. У той же час такий каскад забезпечує більше посилення в порівнянні з використанням транзистора в режимі повторювача. Навантаження першого каскаду – резистор R2. З нього сигнал надходить через конденсатор С9 другий каскад - звичайний аперіодичний підсилювач напруги, зібраний на транзисторі VT2 за схемою із загальним емітером. З виходу каскаду (резистора навантаження R6) посилений сигнал РЧ надходить через конденсатор С11 на каскадний детектор, зібраний на діодах VD2, VD3, VD5, VD6 та конденсаторах С12-С14. Такий детектор суттєво підвищує амплітуду продетектованого сигналу в порівнянні зі звичайним детектором на одному або двох діодах, а також покращує вибірковість та знижує ймовірність проникнення високочастотних складових сигналу у підсилювач 3Ч, що, як відомо, є однією з причин самозбудження [1]. Підключення до каскадного детектора діода VD1 призводить до стиснення динамічного діапазону сигналу перед його детектуванням та використовується замість системи автоматичного регулювання посилення [3]. Ефект стиснення посилюється підключенням діода VD4. За бажання можна включити в ланцюг катода цих діодів вимикачі та вводити діоди в дію на власний розсуд. Основні та додаткові діоди детектора повинні бути лише германієві [5]. З навантаження детектора (резистор R8) сигнал 3Ч подається через резистор R9 регулятор гучності - змінний резистор R10, а з нього - на вхід двокаскадного підсилювача 3Ч, зібраного на біполярних транзисторах за відомою безтрансформаторної схемою [4]. Конденсатор С16 запобігає самозбудження приймача при максимальній гучності (двигун змінного резистора - в крайньому за схемою положенні) і додатково фільтрує коливання Р4 після детектора. З виходу підсилювача сигнал надходить через конденсатор С18 динамічну головку ВА1. Живлення подається на приймач вимикачем SA1. Крім зазначених на схемі, можна використовувати транзистори КПЗ0ЗГ, КПЗ0ЗД (VT1), КТ312Б, КТ312В (VT2), КТ315Е, КТ315Ж (VT3), будь-які з серій МП37, МП38 (VT4, VT7), будь-які VT39). Транзистор VT42 бажано відібрати з максимальною крутістю характеристики, VT5 - з коефіцієнтом передачі струму бази 6...1, VT2 - 100...110, VT3-VT120 - 130...4. Діоди VD7-VD60 - будь-які із серії Д70. Постійні резистори - МЛТ-1, ВС-6, змінний - СП-Ill або аналогічний до такого ж номіналу. При використанні змінного резистора, поєднаного з вимикачем, окремого вимикача живлення не знадобиться. Конденсатори постійної ємності - будь-якого типу, оксидні С9, С0,125, С0,125, С7, С9, С10 - К15-17 або інші на номінальну напругу 18-50, підстроювальні С6, C16 - КПК-25, конденсатор змінної ємності - двосекційний, з повітряним діелектриком та зміною ємності від 1 до 3 пф (у крайньому випадку можна використовувати КПЕ з максимальною ємністю 1 пФ). Конденсатор С12 виконаний у вигляді двох відрізків дроту діаметром 495 та довжиною 365 мм, розташованих на відстані 4 мм один від одного [2]. Котушка L1 намотана на стрижні діаметром 10 і довжиною 200 мм з фериту 400НН виток до витка і містить 49 витків дроту ЛЕШО 7x0,07 (так позначають літцендрат - провід, що містить сім жил діаметром 0,07 мм). Котушку розташовують з відривом 8...10 мм від однієї з торців стрижня. Оскільки котушку, можливо, доведеться переміщати стрижнем під час налагодження приймача, бажано виготовити для неї паперове кільце і розмістити на ньому витки котушки. Котушку L2 можна намотати на кільці К16x8x4 з фериту з магнітною проникністю 100 - вона містить 64 витки дроту ЛЕШО 7x0,07. Індуктивність котушки – 200 мкГн. Якщо буде використано конденсатор С2 з максимальною ємністю 365 пФ, індуктивність котушки повинна становити 270 мкГн, а значить, кількість витків її доведеться збільшити до 75. Кількість витків котушки L1 збільшують до 57. Динамічна головка ВА1 – 0,5 ГДШ-2 зі звуковою котушкою опором 8 Ом. Можна також використовувати головку 0,5 ГД-37 або головку від абонентського гучномовця зі звуковою котушкою опором 4 Ома. Більша частина деталей приймача змонтована на друкованій платі (рис. 2) з одностороннього фольгованого склотекстоліту, перемички між доріжками, що проводять, виконані одножильним монтажним проводом в ізоляції. Підстроювальні конденсатори С1 і C3 укріплені на планці зі склотекстоліту. Плата своїм фольгованим майданчиком прикріплена гвинтами до корпусу блоку КПЕ. Виведення ротора КПЕ припаяне до загального дроту приймача. Корпус для приймача використаний готовий – від гучномовця "Об-305", але підійде будь-який інший відповідних габаритів. Розташування плати та деталей приймача в корпусі показано на рис. 3. Звичайно, КПЕ, регулятор гучності та вимикач живлення можуть бути розміщені на передній стінці корпусу. Налагодження приймача починають із перевірки та встановлення режимів роботи транзисторів. Знадобиться авометр із відносним вхідним опором щонайменше 20 кОм/В. Спочатку підбором резистора R12 встановлюють напругу на колекторах вихідних транзисторів рівним половині напруги живлення (режими вказані для напруги 9 В). Далі включають паралельно розімкнутим контактам вимикача SA1 міліамперметр і підбором діода VD7 встановлюють струм спокою близько 9,5 мА. Напруга на стоку та витоку транзистора VT1 встановлюють підбором резистора R1, на висновках транзистора VT2 - підбором резистора R4. Для налаштування ПФ слід відпаяти конденсатор С4 та правий за схемою виведення котушки L1 та підключити до затвора транзистора через конденсатор ємністю 10...15 пФ зовнішню антену - провід довжиною близько двох метрів. Перемістивши ротор КПЕ на положення майже максимальної ємності, налаштуйтеся на радіостанцію "Маяк", що працює на частоті 549 кГц. Підбором числа витків котушки L2 досягайте максимальної гучності звуку. Після цього підключіть котушку L1 та конденсатор С4, а тимчасову антену відключіть. Переміщенням котушки L1 по стрижню досягніте найбільшої гучності тієї ж радіостанції. Поєднання контурів фільтра на низькочастотному кінці діапазону можна вважати виконаним. Переходьте до подібної операції на високочастотному кінці діапазону, для чого знову відпаяйте котушку L1 і конденсатор С4, підключіть зовнішню антену і постарайтеся налаштуватись на якусь радіостанцію в положенні майже мінімальної ємності КПЕ. Підстроювальним конденсатором C3 досягайте максимальної гучності звуку. Залишається підпаяти котушку L1 і конденсатор С4, відключити зовнішню антену, встановити підстроювальним конденсатором С1 найбільшу гучність - і пару на високочастотному кінці діапазону виконано. Операцію поєднання параметрів контурів ПФ на обох кінцях діапазону слід повторити кілька разів, щоб досягти найкращих результатів. При наведеній автором методиці сполучення контурів ємність зовнішньої антени засмучує ПФ, особливо на високочастотному кінці діапазону. Найкращих результатів у налаштуванні ПФ можна досягти таким чином. Встановити підстроювальні конденсатори С1 і С3 в середнє положення. Відключивши конденсатори С2.2, C3 і котушку L2 і встановивши на місце С4 перемичку, підібрати положення котушки L1 на стрижні антени так, щоб налаштування на згадану радіостанцію "Маяк" відбувалося майже майже в ємності ємності С2. Залишивши С2 в цьому положенні і повністю відновивши схему ПФ, підібрати число витків котушки L2 для отримання максимальної гучності прийому. Знову вимкнути С2.2, C3, L2 та налаштувати приймач на будь-яку станцію в положенні майже мінімальної ємності. Не змінюючи положення ротора С2, відновити схему ПФ і підстроювальними конденсаторами C3 і С1 досягти максимальної гучності прийому. література
Автор: Р.Плюшкін, м.Єкатеринбург Дивіться інші статті розділу Радіоприйом. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ LIS2DTW12 - малошумливий акселерометр з інтегрованим температурним датчиком ▪ Акумулятор майбутнього без аноду на основі натрію ▪ Вплив світла на розлади настрою ▪ Час та якість сну залежить від статі ▪ Жорсткі диски HGST Endurastar J4K320 для автомобільної електроніки Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Охорона та безпека. Добірка статей ▪ стаття Анрі де Тулуз-Лотрек. Знамениті афоризми ▪ статья Яким своїм дітям російські аристократи іноді давали усічені прізвища? Детальна відповідь ▪ стаття Шавлія лікарська. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Індикатор короткозамкнених витків. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |