Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Стереодекодер сигналів із пілот-тоном. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Цивільний радіозв'язок З кожним роком повсюдно зростає кількість радіомовних станцій, що працюють у діапазоні УКХ-2 (88...108 МГц). Для кодування стереофонічного сигналу у цьому діапазоні застосовується система з пілот-тоном. Щоб забезпечити працездатність вітчизняної апаратури у двох системах радіомовлення, приймач необхідно доповнити не лише високочастотним трактом для роботи в УКХ-2, а й стереодекодером для системи з пілот-тоном. В даний час стереодекодери (ЦД) будуються на основі імпортних мікросхем ТА7343АР, ТА7342Р, TDA7040Т та ін. З'явився і вітчизняний двосистемний інтегральний ЦД - КР174ХА51. Однак радіоаматори часто продовжують розробляти власні СД [1]. Хочу запропонувати один із варіантів такого пристрою, зібраного повністю на недефіцитних вітчизняних радіоелементах. У цій конструкції використовується принцип тимчасового поділу каналів, добре відомих по конструкціях ЦД із системою полярної модуляції сигналу [2, 3]. Цей принцип використовується і в ЦД, зібраних на мікросхемах ТА7343АР та їй подібних. На відміну від них в конструкції, що описується, відсутні система ФАПЧ і генератор. Для відновлення піднесе 38 кГц тут застосований простий спосіб подвоєння частоти пілотона. Незважаючи на це, декодер дозволяє здійснювати досить якісний прийом стереофонічних радіопрограм із непоганим поділом каналів. Принципова схема стереодекодера наведено на рис. 1. До його складу входять буферний підсилювач (DA1.1), смуговий активний фільтр (DA1.2), налаштований на частоту 19 кГц, подвоювач частоти на транзисторі VT1 та мікросхемі DD1, вузол комутації на ключах мікросхеми DD2, фільтри нижніх частот із компенсаторами перехідні перешкоди на мікросхемі DA2. Принцип дії ЦД. Комплексний стереосигнал (КСС) з частотного детектора радіоприймача надходить на буферний підсилювач DA1.1, який має коефіцієнт підсилення близько 6. Таке посилення необхідне для отримання рівня сигналу пілотона, що забезпечує роботу активного фільтра на мікросхемі DA1.2, підключеного до виходу підсилювача через резистори , R10. Підлаштування резистором R11 встановлюють максимальну добротність фільтра на частоті 11 кГц. З виходу буферного підсилювача сигнал надходить на комутатори, зібрані на ключах мікросхеми DD19. Синусоїдальний сигнал пілот-тону, виділений і посилений активним фільтром, перетворюється на прямокутний у формувачі на транзисторі VT1 та логічному елементі DD1.1. На елементах DD1.2 та DD1.3, конденсаторах С11 та С12 та резисторах R14, R15 зібрано пристрій подвоєння частоти. Зупинимося на принципі роботи пристрою докладніше, тому що від якості роботи подвоювача залежить ступінь поділу стереоканалів та рівень шумів на виході ЦД. На рис. 2 представлені осцилограми сигналів в основних точках подвоювача. При надходженні на вхід прямокутного сигналу на правих (за схемою) обкладках конденсаторів С11 та С12 з'являються позитивні та негативні імпульси щодо рівнів постійної напруги Uп1 та Uп2, встановлених відповідно до підстроювальних резисторів R14 та R15. Ці імпульси надходять входи елемента DD1.3. Так як рівні постійної напруги Uп1 і Uп2 знаходяться вище порогової напруги перемикання елемента Uпор, на виході цього елемента логічний 0. Позитивні імпульси кожному вході DD1.3 не впливають на роботу подвоювача. А ось кожен негативний імпульс будь-якому з конденсаторів С11 або С12 переводить елемент DD1.3 в стан логічної одиниці на виході. Тривалість знаходження елемента в такому стані (tU1 або tU2) залежить від часу перезаряджання відповідного конденсатора до рівня порогової напруги перемикання елемента Uпор. Час перезарядки конденсаторів залежить від їхньої ємності та від рівнів Uп1 та Uп2, встановлених підстроювальними резисторами R14 та R15. Змінюючи ці рівні, можна змінювати тривалість імпульсів tU1 і tU2 і цим домогтися форми прямокутних імпульсів на виході елемента DD1.3, близька до меандру і частотою вдвічі вище вихідної. Сформовані таким чином з сигналу пілот-тону імпульси частотою 38 кГц надходять на вивід керуючого верхнього (за схемою) ключа мікросхеми DD2, а інвертовані елементом DD1.4 - на виведення управління нижнього ключа. Роздільний конденсатор С10 спільно з резистором R13 забезпечують відкривання верхнього ключа за відсутності імпульсів частотою 38 кГц, тобто при переведенні ЦД режим "Моно". Нижній ключ у цьому режимі відкрито сигналом високого рівня з виходу DD1.4. Високі рівні імпульсів з виходів DD1.3 та DD1.4 збігаються по фазі з позитивними та негативними імпульсами пригніченої піднесучої. Тому за почерговій роботі ключів на виході першого (верхнього за схемою) виділяється сигнал лівого каналу, але в виході другого - правого каналу. Далі сигнали двох каналів проходять обробку та частотну корекцію двома активними ФНЧ на мікросхемі DA2.1 та DA2.2. Ці фільтри включені за схемою компенсаторів перехідних перешкод. Принцип їх роботи описаний у [2,4]. Вони ефективно пригнічують ВЧ складові КСС, а компенсатори додатково збільшують ступінь розподілу стереоканалів. З виходу ЦД сигнали каналів А та Б надходять на вхід попередніх підсилювачів звукової частоти приймача. СД забезпечений індикатором стереорежиму роботи. Він складається з діода VD1, конденсатора С20, що згладжує, транзистора VT2 і світлодіода HL1. Струм світіння світлодіода встановлюють опором резистора R25 в межах 8...10 мА. Індикатор підключений через С19 конденсатор до входу подвоювача частоти. Перемикачем SA1 декодер можна перевести в режим "Моно". А підключивши виведення 2 мікросхеми DD1 через розв'язуючий діод (на схемі не показаний) до індикатора налаштування (наприклад, світлодіодного), можна забезпечити автоматичний перехід у режим "Моно" при перебудові радіо і при недостатній напруженості сигналу радіостанції. Напруга живлення ЦД може перебувати в межах 6...15 В. Нижня межа визначається мінімальною напругою живлення мікросхем DA1 та DA2. Тому в якості цих мікросхем бажано застосувати такі, які відповідно до технічних характеристик мають широку межу напруги живлення, наприклад, К157УД2, К140УД20, К544УД2, К140УД17 та ін. Цифрові мікросхеми DD1 і DD2 замінні такі ж із серії 564, а при обмеженні напруги живлення до 9 В - і серії 176. Транзистори VT1 і VT2 - будь-які малопотужні кремнієві структури npn. Діод VD1 – серій КД521, КД522, Д220, Д223 з будь-якими буквеними індексами. Резистори та конденсатори також будь-які. Як конденсатор С11 і С12 бажано застосувати екземпляри з близькими значеннями ємності і ТКЕ. Зібрано ЦД на друкованій платі, креслення якої зображено на рис. 3. Для налагодження декодера необхідні генератор НЧ та осцилограф. Подавши на вхід ЦД сигнал із генератора частотою 19 кГц і амплітудою 5...10 мВ, осцилографом контролюють сигнал на виході буферного підсилювача DA1.1. Потім, підключивши осцилограф до виходу активного фільтра DA1.2, обертанням движка резистора підлаштування R11 домагаються максимальної амплітуди синусоїдального сигналу 19 кГц. Далі, підключивши осцилограф до виведення 3 елемента DD1.1, підбором резистора R7 встановлюють форму прямокутних коливань, близьку до меандр (шпаруватість дорівнює 2). Після цього осцилографом контролюють сигнал на виведенні 10 елемента DD1.3 і обертанням двигунів підстроювальних резисторів R14 і R15 також домагаються форми прямокутних коливань подвоєної частоти (38 кГц), близької до меандру. Зазвичай це виходить при положенні двигунів трохи вище (за схемою) середнього становища. Після виконаних перевірок підключити ЦД до виходу частотного детектора приймача і, прослуховуючи стереопрограму, невеликою зміною положення двигунів підстроювальних резисторів R11, R14, R15 досягти найкращого поділу стереоканалів при мінімальному рівні шумів. Остаточно поділ стереоканалів регулюють підстроювальними резисторами R26 і R27. Не важко налаштувати цей СД і без приладів - при прийомі стереопередачі на слух на головні телефони. Попередньо необхідно виставити двигуни всіх підстроювальних резисторів в середнє положення, а на колекторі транзистора VT1 підбором резистора R7 встановити постійну напругу, що дорівнює половині напруги живлення. Потім обертанням двигуна резистора R11 домогтися запалення світлодіода HL1. Контролюючи прийом передачі на слух, резисторами R14 і R15 встановити максимальний поділ при мінімумі шумів, при цьому, можливо, доведеться трохи підлаштувати резистор R11. Остаточне налаштування знову ж таки здійснюють резисторами R26 і R27. література
Автор: І.Потачин, м.Фокіно Брянської обл. Дивіться інші статті розділу Цивільний радіозв'язок. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Драйвер жорсткого диска діаметром 0,85 дюйми з ємністю до 4 Гбайт ▪ Комп'ютерна пам'ять допомагає людській ▪ Комари перестануть нападати на людей ▪ Вуличні ліхтарі Тайбея оснастять розумними світлодіодними лампами Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Афоризми знаменитих людей. Добірка статей ▪ стаття Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Крилатий вислів ▪ стаття Хто такі амазонки? Детальна відповідь ▪ стаття Смородина червона. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Електрострум проти мутації. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Найпростіший радіомодем для ПК. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |