Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Доопрацювання зарядного пристрою портативної радіостанції. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Цивільний радіозв'язок Одна з проблем, що виникають під час експлуатації портативних радіостанцій - заряджання акумуляторних батарей. Запропонована доопрацювання штатного зарядного пристрою дозволяє оптимізувати цей процес. Найчастіше батарея портативної радіостанції складається з акумуляторів типорозміру АА. Їх ємність може бути в межах від 0,45 А год (недорогі вітчизняні) до 1,2 А год і більше (дорогі імпортні). Кожні з них мають свій режим заряджання, водночас у комплект радіостанції входить один зарядний пристрій (ЗУ) "на всі випадки життя". Зазвичай рекомендується проводити зарядку акумуляторів протягом 14...16 годин струмом, що становить десяту частину їхньої ємності. Тому очевидно, що таке ЗУ не може бути ефективним для заряджання всієї можливої номенклатури акумуляторів. Розглянемо доопрацювання зарядного пристрою з прикладу типового ЗУ. входить до комплекту радіостанції Dragon SY-101+. Воно містить понижувальний трансформатор, однонапівперіодний випрямляч на одному діоді і конденсатор, що згладжує. До складу батарейного відсіку радіостанції (рис. 1) входять індикаторний світлодіод LED601, струмообмежувальний резистор R602, діоди D601 і D602, що розв'язують, токозадавальний резистор R601 і гніздо для підключення вилки ЗУ. Значення струму зарядки визначається як самим ЗУ, а й елементами батарейного відсіку, зокрема резистором R601. На початку процесу зарядки (при розряджених акумуляторах) зарядний струм вбирається у 80...90 мА, а кінці - 50...60 мА. Тому таким ЗУ протягом приблизно 14 годин можна зарядити акумулятори ємністю 0,6...0,65 А год. Для акумуляторів ємністю 0,5 А год треба пропорційно скоротити, а для 0,75 А год - збільшити. Для акумуляторів ємністю 0,9 А год і більше 1,2 А год час зарядки в цьому випадку доведеться значно збільшувати, що вкрай незручно і, як правило, неприйнятно. Тому, якщо використовуються акумулятори ємністю 0,9 А год і більше, зарядний струм необхідно збільшити. Зробити це можна, встановивши резистор R601 меншого опору та допрацювавши ЗП. Доробка ЗУ зводиться до встановлення замість однополуперіодного випрямляча на одному діоді мостового випрямляча на чотирьох діодах. В авторському варіанті це не склало труднощів, тому що допрацьоване ЗУ містило друковану плату для розміщення діодного моста і конденсатора, а на ній було встановлено лише один діод і конденсатор (!). Залишалося додати три діоди та змінити одну точку підключення конденсатора. Таке доопрацювання дозволило збільшити максимальний зарядний струм приблизно на 15%. Для отримання середнього зарядного струму 120 мА опір резистора R601 батарейного відсіку має бути меншим у два рази. Однак після такого доопрацювання виникають проблеми із зарядкою акумуляторів ємністю 0,5. .0,65 А год - їм цей струм великий, і доведеться пропорційно скоротити час зарядки. Крім того, як до, так і після такого доопрацювання, відсутня захист від перезаряджання, що може призвести до скорочення ресурсу акумуляторів або навіть виходу з ладу. Виходом з цієї ситуації може бути така доопрацювання, яка дозволяла б проводити зарядку будь-яких акумуляторів ємністю від 0,45 до 1,2 А год. Для цього в ЗУ треба встановити стабілізатор струму з значенням струму стабілізації, що перемикається. Схема доопрацювання показано на рис. 2. Мікросхема DA1 тут включена за схемою стабілізатора струму, яке значення можна змінювати перемикачем SA1. Вхід стабілізатора підключають до виходу мостового випрямляча. Діод VD1 захищає мікросхему від зворотної напруги, а конденсатори С1 та С2 забезпечують її стійку роботу. Таке ЗУ можна використовувати для заряджання акумуляторів і без доопрацювання відсіку батареї, для цього його треба підключати до контактів, що знаходяться внизу. Однак без спеціальної склянки це незручно. Тому в батарейному відсіку треба застосувати резистор R601 опором в 3-4 рази меншим або зовсім замкнути. В останньому випадку резистор не заважатиме роботі ЗУ, але тоді не світитиметься світлодіод LED601, сигналізуючи про зарядку. Втім, якщо радіостанція у чохлі, то його все одно не видно. Для захисту акумуляторів від перезарядки на виході можна встановити стабілітрон VD2 з напругою стабілізації в межах 13,8...14 В. Якщо резистор R601 залишити, такий захист від перезарядки буде марним. У пристрої застосовані резистори МЛТ, С2-33, С1-4, конденсатори – К10-17, КЛС, КМ або аналогічні імпортні. Перемикач SA1 – будь-який малогабаритний на один напрямок та кілька положень (залежно від номенклатури значень зарядного струму). Мікросхему DA1 треба забезпечити невеликим тепловідведенням, це підвищить надійність роботи пристрою. У корпусі ЗУ досить багато вільного місця, оскільки трансформатор, що знижує, має невеликі габарити. Монтаж можна вести навісним методом, розмістивши деталі на висновках мікросхеми та перемикача. Зазвичай обидві половинки корпусу ЗУ склеєні, тому спочатку треба по шву гострим скальпелем акуратно прорізати канавку завглибшки 2...3 мм і після цього роз'єднати корпус. Після встановлення деталей та перевірки працездатності ЗУ корпус знову склеюють. Автор: І.Нечаєв (UA3WIA) Дивіться інші статті розділу Цивільний радіозв'язок. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Спиртуознавство теплого пива
07.05.2024 Основний фактор ризику ігроманії
07.05.2024 Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Новий рекорд швидкості передачі даних у когерентній оптичній мережі ▪ Відкрито надзвичайно уривчастий радіопульсар ▪ Метод багаторазового збільшення точності вимірювань частоти ▪ Лазерні фари автомобілів BMW ▪ Відстеження супутників та космічного сміття Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Конспекти лекцій, шпаргалки. Добірка статей ▪ стаття Ціолковський Костянтин. Біографія вченого ▪ стаття Навіщо нам потрібний кисень? Детальна відповідь ▪ стаття Офіс-менеджер. Посадова інструкція ▪ стаття Двохдіапазонний антенний підсилювач. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |