Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Реставрація аудіозаписів з магнітної стрічки та грамплатівки. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Аудіотехніка Перезапис із магнітної стрічки (вініла) Для того щоб з аудіоматеріалом можна було здійснювати будь-які дії (чистку, корекцію та ін.), його необхідно переписати з оригінального носія (котушки, платівки, мікрофона). Методика запису з CD у цій статті не розглядається. Я рекомендую захоплення аудіо здійснювати за допомогою програми WaveLab від Steinberg, steinberg.net (можна використовувати будь-яку іншу програму). Попередньо здійснюється відповідна комутація вихідних ланцюгів пристрою-джерела сигналу з лінійним (або іншим доступним) входом аудіокарти комп'ютера. Комутацію краще здійснювати при вимкненій апаратурі, т.к. Висока ймовірність виходу з ладу кінцевих каскадів звукової карти комп'ютера. Далі в мікшері Windows як пристрій - джерело сигналу необхідно вказати лінійний вхід (в даному випадку). Програма WaveLab запускається ярликом, що знаходиться в меню "Пуск" або "Робочому столі". Безпосередньо після першого запуску програми необхідно в налаштуваннях програми в якості апаратного засобу відтворення та запису вказати драйвер, що використовується системою. В іншому випадку можливі проблеми під час запису або відтворення. Далі можна розпочати безпосередньо запис. Функція запису у програмі WaveLab активується натисканням клавіші із зображенням червоної точки. Відкриється форма запису. Необхідно змінити деякі параметри, визначені за умовчанням:
Примітка: орієнтовно оцінити, який обсяг аудіоматеріалу з поточними налаштуваннями можна записати на HDD можна по полю "Disc Capacity".
Якщо мікшер невидимий, його можна відкрити кнопкою "Mixer >>". Примітка: щоб роздільно налаштовувати рівень лівого та правого каналів, необхідно переміщувати відповідний повзунок, затиснувши клавішу Ctrl на клавіатурі. Після того, як всі налаштування зроблено, можна приступати безпосередньо до запису (кнопки "Record" та "Pause"). Примітка: для того, щоб згодом можна було здійснити шумокорекцію, необхідно захопити 2-5 секунд фонограми за відсутності корисного сигналу (шурхіт вінілової маси або шелест стрічки). Уся сторона рулону (або платівки) пишеться в один прийом, в один файл. Після закінчення запису відкриється вікно із записаним файлом: Отриманий файл, як і програму WaveLab, можна закрити (або записати ще кілька файлів – для цього одразу перейти до пункту 4). Видалення фонового шуму Деякі реставратори не рекомендують видаляти шарудіння маси, мотивуючи тим, що фонограма набуває "синтетичного" характеру. Чистити чи ні – вирішувати Вам, але якщо це необхідно, то робиться так. Я використовую програму CoolEdit2000 компанії Syntrillium, syntrillium.com, можна використовувати плагін для SoundForge, mediasoftware.sonypictures.com/downloa, суть роботи не зміниться. Ярликом запускаємо програму, далі необхідно відкрити записаний файл, що підлягає видаленню шуму: Необхідно візуально визначити стики окремих доріжок (позначено жовтим). Перший стик, звідки буде взято "зліпок" шуму, вказаний червоними стрілками. Нижче наведено збільшений фрагмент. Примітка: змінювати масштаб можна за допомогою колеса миші або кнопками із зображеннями лупи у вікні програми. Необхідно виділити (лівою кнопкою миші) ділянку, тривалістю 1-4 секунди, яка не містить нічого, крім шуму. Далі, щоб завантажити профіль у буфер шумоподавлювача, вибираємо "Transform" -> "Noise Reduction" -> "Noise Reduction…" і виставляємо опції відповідно до наступного малюнку та у вказаному порядку (з опціями можна експериментувати і метою отримання оптимального для конкретної фонограми результату). Після закриття вікна шумоподавлювача необхідно виділити всю фонограму (кнопка із зображенням лупи на тлі аркуша та подвійний клік в область фонограми). Далі знову відкривається вікно "Noise Reduction" із вже завантаженим профілем та виставленими налаштуваннями і запускається (кнопкою "OK") процес шумовидалення, тривалість якого залежить від обчислювальних потужностей комп'ютера. Примітка: оптимальні параметри найкраще підбирати на коротких фрагментах, на слух та за спектроаналізатором оцінюючи отриману якість. Результат можна зберегти, замінивши вихідний файл або записавши новий. Перший спосіб застосовується, коли місця на диску недостатньо - він не дозволяє зробити відкат при раптовому виявленні шлюбу в обробленому файлі. Розбивка записаної доріжки на окремі треки Доріжку, що містить в собі кілька окремих творів необхідно розбити на частини. Найзручніше робити це в аудіоредакторі SoundForge 8.0, mediasoftware.sonypictures.com/download. Запустити програму ярликом, відкрити файл, що редагується: Безпосередньо після першого запуску SoundForge необхідно вказати тип аудіопристрою: Візуально визначаються стики треків: Місце стику масштабується (колесом миші) до рівня. Далі в позиції, позначеної червоною стрілкою, необхідно вставити маркер. Для цього клацають правою кнопкою миші в області, виділеній зеленим: З'явився маркер "01", який можна пересунути ближче до початку наступного треку: Далі можна скоротити надто довгу паузу між доріжками (видалення - клавішею "Delete"): Потім наприкінці треку можна плавно скинути рівень сигналу (ефект "Fade"). Для цього виділяється необхідна область (довжина підбирається виходячи з фонограми) і застосовується сам ефект: Примітка: довжину коригованої області можна змінювати шляхом перетягування краю виділення. Аналогічним чином відбувається обробка початку треку, проте, довжина області, що коригується в цьому випадку набагато менше: Примітка: зменшення та збільшення рівня цих опцій відбувається лінійно. Якщо потрібно отримати нелінійний (параболічний та ін) "Fade", використовують пункт "Графічне…". Інші стики правлять так. Підсумком перерахованих вище дій стануть оброблені стики (початок першого і кінець останнього треків коригують аналогічно) доріжок і сімейство маркерів їх розділяючих. Іноді виникає необхідність привести рівні окремих треків до єдиного значення, що є особливо актуальним для доріжок, записаних з різних джерел. Для цього потрібно виділити один трек (достатньо двічі клацнути між маркерами) і застосувати фільтр "Нормалізація…". Налаштування підбираються експериментально. Відразу після нормалізації одного треку його можна вставити окремий файл. Спершу виділений фрагмент (якщо нарізка відбувається після нормалізації всіх треків, то трек необхідно виділити знову) копіюється в буфер обміну: Потім копійований шматок вставляється у новий документ так: У результаті виходить окремий файл, що містить лише один трек: Примітка: можна переключатися між створеним і вихідним файлом за допомогою меню "Вікно": Аналогічним чином надходять з усіма треками, що залишилися, причому бажано робити нарізку в тій же послідовності, що і в оригіналі. Це дозволить уникнути плутанини із нумерацією, т.к. SoundForge автоматично нумерує новостворені файли. Щоб зберегти "розрізані" доріжки, вибираємо пункт "Зберегти все…" і вказуємо папку - приймач Вийшов набір нумерованих файлів. Конвертування у формат mp3 Оскільки несжатий wav-файл займає багато місця, його можна втиснути, природно, за рахунок втрати частини інформації, у формат mp3. Існує безліч інших форматів компресійного аудіо, але mp3 є найпоширенішим. Пакетне конвертування (тобто стискатимемо відразу кілька файлів) здійснюється за допомогою вже відомої нам програми WaveLab, в якій необхідно активувати опцію "Batch file encoding…":
Після встановлення всіх налаштувань вікно набуде наступного вигляду: Після натискання на кнопку "Start" запуститься процес кодування. Оброблений файл відзначається зеленою міткою, оброблюваний – червоним. Після закінчення процесу кодування в папці, яка була вказана в налаштуваннях, з'являться стислі mp3-файли. Редагування інформації у mp3-тегу Наступним кроком буде додавання до стислих аудіо-файлів інформації про його назву, автора, альбом тощо. Для полегшення цього завдання скористаємося програмою TagScaner, xdev.narod.ru (можна використовувати будь-який аналог). Програма запускається ярликом, розташованим у меню "Пуск" або "Робочому столі". Відразу після запуску програми необхідно вказати папку, в якій знаходяться файли mp3. На наступному малюнку видно, що mp3-тег не містить будь-якої інформації, тому його потрібно заповнити. Файл, інформація якого керується, підсвічується. Після внесення всіх необхідних виправлень інформація дописується до існуючого mp3-файлу натисканням кнопки "Зберегти", при цьому для редагування автоматично відкривається наступний трек. Для додавання однакової інформації до всіх треків (назва альбому, рік, стиль, артист) можна, виділивши всі треки в лівій частині вікна, внести інформацію в поле, що цікавить. При цьому мітка означає, що дане поле різних треків містить відмінну один від одного інформацію і що вона буде збережена. Підтвердження зроблених змін здійснюється натисканням кнопки "Зберегти". Далі слід змінити структуру назви mp3-файлу. Як елементи назви може брати участь будь-яка інформація з тега (автор, заголовок, альбом, номер треку). Структура назви задається в полі "Шаблон" (у даному випадку запис "%1 - %2" означає "Ім'я_артиста - Назва_трека.mp3"). Для попереднього перегляду одержаних назв можна скористатися кнопкою "Проба…". Якщо результати перейменування Вас влаштовують, можна перейменувати файли, що редагуються, кнопкою "Нові імена". У результаті вищезгаданих дій повинна вийти група іменованих стислих mp3-файлів з додатковою інформацією. Запис на CD Після того, як набереться достатньо mp3-файлів, їх можна записати на CD. Розглянемо технологію запису за допомогою програми NeroBurningROM. Програма запускається ярликом. Після запуску користувача запитають про характер нового проекту. Для диска, який записують повністю і який планують використовувати з IBM-сумісними комп'ютерами та mp3-плеєрами, можна вибрати тип диска "CD-ROM(ISO)", "Немає мультисесії" (ця опція заощадить близько 15 MB). У вікно проекту перетягуються відсортовані за альбомами, виконавцями, роками файли. Об'єм, який займає файли на CD, орієнтовно можна оцінити за шкалою в нижній частині вікна проекту - стандартному 700 MB диску відповідає синя і жовта шкала (до червоної зони). Після того як mp3-диск сформований, його необхідно записати. Перед початком процесу запису (для зручності подальшої ідентифікації диска в колекції) йому можна присвоїти назву, що відповідає вмісту (наприклад, автор), а також виставити параметри запису. Для кращої сумісності з апаратними mp3-плеєрами та застарілими комп'ютерами швидкість запису встановлюється не вище 24 (оптимально 16), і метод запису диска - "Disc-at-once". Також потрібно активувати функцію захисту буфера рекордера від спустошення (BURN-Proof або аналогічну). Автор: Alex K; Публікація: cxem.net Дивіться інші статті розділу Аудіотехніка. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Штучна шкіра для емуляції дотиків
15.04.2024 Котячий унітаз Petgugu Global
15.04.2024 Привабливість дбайливих чоловіків
14.04.2024
Інші цікаві новини: ▪ Стародавні люди могли бачити динозаврів ▪ Прослуховування музики під час роботи знижує втому ▪ 23" IPS монітор AOC i2360Phu ▪ 3G/2G/GPRS-модуль Quectel UC200T ▪ Нові приймачі інтерфейсу RS-485 Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Регулятори струму, напруги, потужності. Добірка статей ▪ стаття Що і чим можна склеїти. Поради домашньому майстру ▪ статья Який філософ помер, добровільно харчуючись як в'язень концтабору? Детальна відповідь ▪ стаття Зізіфус справжній. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Велосипедний спідометр. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття УКХ радіоприймач на КХА058 Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |