УКХ ЧС приймач на 145 МГц. Схема, опис

Безкоштовна технічна бібліотека

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ
Безкоштовна бібліотека / Схеми радіоелектронних та електротехнічних пристроїв

УКХ ЧС приймач на 145 МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки

Безкоштовна технічна бібліотека

Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіоприйом

Коментарі до статті

Останнім часом радіоаматори виявляють інтерес до роботи на УКХ із використанням частотної модуляції (ЧМ). Цьому значною мірою сприяла поява кількох публікацій у журналі " Радіо " [1-4]. Але поки що ще мало описів простих конструкцій УКХ радіоприймачів. Це стримує розвиток та популяризацію ЧС, а також організацію УКХ ЧС радіоаматорських мереж.

Розробляючи описуваний тут приймач, автори мали кілька цілей. По-перше, хотілося створити нескладну для повторення конструкцію. Це сприяло б зростання кількості спостерігачів на УКХ діапазонах і більш інтенсивному створенню УКХ ЧС радіоаматорських мереж для місцевих зв'язків. По-друге, пропонувалося використовувати цей приймач як черговий і контрольний (у тому числі для прийому оперативної, технічної та спортивної інформації та контролю за спорадичним проходженням радіохвиль). По-третє, була ідея включити його до складу простої УКХ ЧС радіостанції, використати для роботи з космічною станцією "Мир". Крім того, хотілося застосувати цей приймач для експериментального прийому цифрової інформації.

На нашу думку, поставленої мети досягнуто. Поява в широкому продажу мікросхем серії К74 дозволила створити малогабаритну, універсальну, просту і повторювану конструкцію з досить високими характеристиками. Використання у приймачі модуля УПЧЗ1М від телевізорів, що включає мікросхему К174УР4 та фільтри, дало можливість скоротити кількість намотувальних елементів (контурів ПЧ). При цьому, щоправда, тракт ПЧ вийшов відносно широкосмуговим (смуга пропускання приблизно втричі більша за оптимальну). Але з цим цілком можна змиритися, тому що поки кількість аматорських ЧС станцій, що працюють, невелика і, як правило, всі вони працюють на одній частоті.

Приймач побудований за супергетеродинною схемою з одним перетворенням частоти (рис. 1). Він працює в діапазоні частот 145,4,., 145,7 МГц. Чутливість – близько 5 мкВ. Проміжна частота дорівнює 6,5 МГц. Смуга пропускання РЧ-300 кГц, по ПЧ-50 кГц. Вхідний опір приймача – 75 0м. Вихідна потужність тракту 34 – не менше 0,5 Вт. Апарат живиться від джерела напругою 9 і споживає струм (при середній гучності прийому) близько 50 мА.

(Натисніть для збільшення)

Сигнал з антени через конденсатор С1 надходить на контур L1C2, повністю підключений до першого затвору польового транзистора VT1, що виконує функції підсилювача РЧ. Змінюючи підстроювальним резистором R1 напругу усунення на другому затворі цього транзистора, можна регулювати посилення каскаду до необхідного або оптимального рівня. Контур L2C6, що є навантаженням підсилювача РЧ, частково підключений до стоку транзистора.

З частини витків котушки L2 сигнал РЧ надходить на змішувач, виконаний мікросхемі DA1. На ній зібраний генератор плавного діапазону. Його частотоздатний контур L3C12 перебудовують варикапом VD2 в межах 139,9...139,2 МГц. Коливання проміжної частоти 6,5 МГц виділяються на контурі L4C15. Вибрана ПЧ визначається модулем УПЧЗ1М, що використовується. У складі модуля є двокристальний смуговий фільтр, восьмикаскадний підсилювач-обмежувач ПЧ, детектор та попередній підсилювач ЗЧ, Активна частина модуля виконана на мікросхемі К174УР4.

З виходу модуля (висновок 6) напруга ЗЧ через регулятор гучності (резистор R8) надходить на кінцевий підсилювач 34, зібраний на мікросхемі DA3, яка включена за більш простою порівняно з типовою схемою.

Вихід мікросхеми DA3 (висновок 12) навантажений на гучномовець ВА1.

Деталі приймача переважно малогабаритні. Всі постійні резистори, крім R11, ОМЛТ0,125. Резистор R11 можна виготовити самостійно, намотавши потрібну кількість високоомного дроту (ніхромового) на резистор МЛТ0,25. Як підстроювальний резистор R1 можна використовувати СПЗ38А, СПЗ41 та інші. Резистори R4 і R8 - практично будь-які, наявні у радіоаматора.

Конденсатори постійної ємності можна використовувати будь-які малогабаритні, наприклад, КМ; оксидні - К506 або сучасніші К5016. Конденсатори С9-С11 С14 повинні бути по можливості з малим значенням ТКЕ. Підрядні конденсатори С2, С6 - МП, С12-з повітряним діелектриком 1КПВМ, який з найгіршим результатом замінимо на КПКМН (без зміни друкованої плати).

Замість мікросхеми К174ПС1 (DA1) можна використовувати без доопрацювання плати К174ПС4. Допустима заміна модуля УПЧЗ1М на УПЧЗ2. Мікросхема К174УН7 може бути замінена (зі зміною малюнка друкованої плати) на К174УН4, однак остання, як показав досвід, працює нестійко.

Транзистор VT1 (КП306А) допускає заміну на КП306 чи КП350 з будь-яким буквеним індексом. Стабілітрон VD1 - малогабаритний з напругою стабілізації 5,6...8 В. Гучномовець ВА1 може бути будь-яким з опором звукової котушки в межах 4...8 ОМ і потужністю 0,25...1 Вт.

Котушки L1 і L2 - безкаркасні із зовнішнім діаметром 6 мм, намотані посрібленим дротом діаметром 0,7 мм. Довжина намотування котушки L1 – 9 мм, число витків 1+4, котушки L2 – 7 мм, а число витків 1+1+2. В обох випадках відлік витків ведеться від виведення, з'єднаного із проводом живлення. Котушка L3 намотана таким же проводом, що і L1, L2, на керамічному каркасі діаметром 5 мм (намотують з натягом) з подальшим просоченням клеєм БФ2. Число витків – 4, довжина намотування – 10 мм. Дуже зручно для виготовлення котушки використовувати керамічні каркаси від УКХ радіостанції "Марс". Котушка L4 намотана проводом ПЕЛШО 0,15 у броньовому магнітопроводі СБ9а. Вона має 20 витків, відведення зроблено від середини.

Конструкція приймача може бути будь-якою. Один із можливих варіантів оформлення апарату показаний на початку статті. Дуже зручно, наприклад, зібрати приймач у корпусі побутового абонентського гучномовця, застосувавши будь-яке джерело живлення напругою 8...12 ст.

Більшість радіоелементів приймача встановлено на друкованій платі, Виготовленої з одностороннього фольгованого склотекстоліту товщиною 1,5...2 мм. Розміщення деталей показано на рис. 2, фотошаблона – на рис. 3.

За розмірами плати з дюралюмінієвого сплаву робляться основа, що прикріплюється до неї знизу за допомогою гвинтів М3 та металевих втулок довжиною 5 мм, яка грає роль екрану (рис. 4). У платі та підставі слід просвердлити отвори для доступу до підстроювальних елементів (С12, L4) та під кріпильні деталі.

УКХ ЧС приймач на 145 МГц

Мікросхему DA3 кріплять до друкованої плати за допомогою гвинтів М2,5 та втулок. Тепловідведення на мікросхему можна не ставити.

Для зв'язку із зовнішніми елементами в друковану плату слід упресувати монтажні шпильки (або відрізки дроту завдовжки 10...15 мм). Резистор R4 ("Налаштування") забезпечують найпростішою шкалою з розподілами через 25 кГц.

На платі з боку деталей ділянку, де розташовується мікросхема DAI, контури L3C12, L4C15 та деякі інші деталі, огороджують екраном з мідної фольги товщиною 0,15...0,5 мм (див. рис. 2). Висота екрану 30 мм. Для його кріплення та паяння у платі передбачені отвори.

При справних деталях налагодження приймача полягає у налаштуванні коливальних контурів на відповідну частоту. Для налагодження необхідні сигнал-генератор, УКХ генератор, частотомір, що працює на частотах до 150 МГц, та генератор ЗЧ.

Тракт звукової частоти перевіряють, подавши з генератора сигнал 34 частотою 1000 Гц і амплітудою 50...100 мВ на верхній за схемою виведення регулятора гучності. Тракт ПЧ - 34 при справних модулі та мікросхемі DA3, як правило, працює відразу. При підключенні до виведення 1 модуля УПЧЗ1М невеликого відрізка дроту чути радіомовні станції, що працюють на частотах близько 6,5 МГц.

При налагодженні тракту ПЧ-34 за допомогою сигнал-генератора на вхід DA1 (висновок 8) подають частотно-модульований сигнал з амплітудою 5,.,10 мВ і частотою 6,5 МГц, Змінюючи положення підбудовника котушки L4, досягають максимальної гучності сигналу на виході приймача. Якщо в приладі немає частотної модуляції, то контур L4C15 налаштовують до зникнення шипіння гучномовця.

Далі контур L3C12 ГПД налаштовують на частоту в інтервалі 138,9... 139,2 МГц. Частотомір підключають до виведення 13 мікросхеми DA1 через мінімально можливу ємність конденсатора (1...2 пФ). За наявності коливань у контурі конденсатором С12 "вганяють" ГПД в потрібний діапазон частот за середнього положення змінного резистора R4. Після цього перевіряють перекриття частот гетеродином, воно має бути 300...500 кГц. При необхідності інтервал перебудови можна змінити підбором конденсатора С14.

Підсилювач РЧ налагоджують, подавши сигнал робочої частоти амплітудою близько 100 мкВ на вхід приймача. Двигун резистора R1 повинен бути при цьому в середньому положенні. Спочатку налаштовують контур L1C2 максимум вихідного сигналу, а потім, зменшивши рівень сигналу з УКХ генератора до 10 мкВ, контур L2C6. За рівнем вихідного сигналу уточнюють положення відводів котушок LI, L2 та положення двигуна резистора R1.

Остаточно налаштовують приймач із зовнішньою антеною (з вхідним опором 75 0м) під час роботи аматорських радіостанцій. З використанням кімнатної антени у вигляді вертикального штиря довжиною близько 0,5 м автори статті спостерігали за приймачем за роботою багатьох аматорських станцій УКХ ЧС радіомережі м. Твері.

література

1. Поляков В. КК8 ЧС радіостанція. – Радіо, 1989, № 10, с. 30-34.
2. Аллика М. ЧС трансівер на 144 МГц.-Радіо, 1988 № 3, с. 19-21, №4, с. 15-17.
3. Міхельсої А. ЧС приймач на діапазон 430 МГц, - Радіо, 1989 № 11, с. 29-31.
4. Захаров А. УКХ ЧС приймач з ФАПЧ.-Радіо, 1985 № 12, с. 28-30.
5. Бондарєв № Рукавишников А. Застосування мікросхеми До 174ПС 1.-Радіо. 1989 № 2. с. 55-56.
6. Поляков В. Радіозв'язок з ФМ, - Радіо, 1985, N9 1, с. 24-26.
7. Горшков Б. Елементи радіоелектронних пристроїв. Довідник. - М: Радіо і зв'язок, 1988, с. 77, 78, 83.

Автори: Є. Фролов (UA3ICO), В. Доломанов (UA3IBT), Н. Березкін (UA3JD), м. Твер; Публікація: Н. Большаков, rf.atnn.ru

Дивіться інші статті розділу Радіоприйом.

Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті.

<< Назад

Останні новини науки та техніки, новинки електроніки:

Машина для проріджування квітів у садах 02.05.2024

У сучасному сільському господарстві розвивається технологічний прогрес, спрямований на підвищення ефективності догляду за рослинами. В Італії було представлено інноваційну машину для проріджування квітів Florix, створену з метою оптимізації етапу збирання врожаю. Цей інструмент оснащений мобільними важелями, що дозволяють легко адаптувати його до особливостей саду. Оператор може регулювати швидкість тонких проводів, керуючи ним із кабіни трактора за допомогою джойстика. Такий підхід значно підвищує ефективність процесу проріджування квітів, забезпечуючи можливість індивідуального налаштування під конкретні умови саду, а також сорт та вид фруктів, що вирощуються на ньому. Після дворічних випробувань машини Florix на різних типах плодів результати виявились дуже обнадійливими. Фермери, такі як Філіберто Монтанарі, який використовував машину Florix протягом кількох років, відзначають значне скорочення часу та трудовитрат, необхідних для проріджування кольорів. ...>>

Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону 02.05.2024

Мікроскопи відіграють важливу роль у наукових дослідженнях, дозволяючи вченим занурюватися у світ невидимих для ока структур та процесів. Однак різні методи мікроскопії мають обмеження, і серед них було обмеження дозволу при використанні інфрачервоного діапазону. Але останні досягнення японських дослідників із Токійського університету відкривають нові перспективи вивчення мікросвіту. Вчені з Токійського університету представили новий мікроскоп, який революціонізує можливості мікроскопії в інфрачервоному діапазоні. Цей удосконалений прилад дозволяє побачити внутрішні структури живих бактерій із дивовижною чіткістю в нанометровому масштабі. Зазвичай мікроскопи в середньому інфрачервоному діапазоні обмежені низьким дозволом, але нова розробка японських дослідників дозволяє подолати ці обмеження. За словами вчених, розроблений мікроскоп дозволяє створювати зображення з роздільною здатністю до 120 нанометрів, що в 30 разів перевищує дозвіл традиційних метрів. ...>>

Пастка для комах 01.05.2024

Сільське господарство - одна з ключових галузей економіки, і боротьба зі шкідниками є невід'ємною частиною цього процесу. Команда вчених з Індійської ради сільськогосподарських досліджень – Центрального науково-дослідного інституту картоплі (ICAR-CPRI) у Шимлі представила інноваційне вирішення цієї проблеми – повітряну пастку для комах, яка працює від вітру. Цей пристрій адресує недоліки традиційних методів боротьби зі шкідниками, надаючи дані про популяцію комах у реальному часі. Пастка повністю працює за рахунок енергії вітру, що робить її екологічно чистим рішенням, яке не вимагає електроживлення. Її унікальна конструкція дозволяє відстежувати як шкідливі, так і корисні комахи, забезпечуючи повний огляд популяції в будь-якій сільськогосподарській зоні. "Оцінюючи цільових шкідників у потрібний час, ми можемо вживати необхідних заходів для контролю як комах-шкідників, так і хвороб", - зазначає Капіл. ...>>

Випадкова новина з Архіву

Система повідомлень за допомогою вітру, тіні та стукоту 21.04.2022

Компанія Google представила свій унікальний дослідницький проект, завданням якого є створення девайсів та систем, здатних підтримувати з користувачем зв'язок "природним чином". Здійснювати комунікацію передбачається за допомогою, наприклад, дотиків, тіней, що рухаються, легкого подиху вітерця і т.п.

Інженери Google Little Signals вважають, що у технологічній сфері назріла необхідність створення принципово нових засобів зв'язку, які повідомлятимуть користувача без необхідності видавати звукові сигнали або активувати дисплей на смартфоні.

Зараз основна увага зосереджена на шести перспективних інструментах контакту: повітря, кнопка, рух, ритм, тінь та стукіт.

Кімнатний вентилятор можна налаштувати таким чином, щоб він реагував на зміни температури навколишнього середовища та автоматично вмикався. У найближчому майбутньому Google, ймовірно, представить серію девайсів, що функціонують як Little Signals.

Інші цікаві новини:

▪ Сучасна вітроенергетика Європи

▪ Вік людини визначать по крові

▪ Створено пружну форму вуглецю

▪ Штучний бургер McPlant

▪ Ловіть нейтрино

Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки

Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки:

▪ Розділ сайту Електромонтажні роботи. Добірка статей

▪ стаття Орієнтування у часі. Основи безпечної життєдіяльності

▪ стаття Що таке Стоунхендж? Детальна відповідь

▪ стаття Портьє. Посадова інструкція