Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Радіомікрофон. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Аудіотехніка Переваги радіомікрофонів перед традиційними шнуровими загальновідомі. Проте висока вартість фірмових виробів багатьом потенційних споживачів робить їх недоступними. Вихід із такої ситуації один: виготовити мікрофон самостійно. Щоправда, високих технічних характеристик, які притаманні промисловим апаратам, навряд чи вдасться досягти. Тим не менш, у ряді випадків навіть простий саморобний радіомікрофон може цілком задовольнити запити свого власника. На сторінках журналу "Радіо" та в іншій радіоаматорській літературі було опубліковано чимало статей з описами різних радіомікрофонів. На жаль, деяким з них, на мій погляд, притаманні такі недоліки, як низька стабільність несучої частоти, великий струм, що споживається, незадовільне конструктивне виконання. Особливо великі неприємності завдає відходу несучої частоти при тривалій роботі мікрофона через розрядку джерела живлення, в якості якого використовується, як правило, акумуляторна батарея 7Д-0.115. Застосування кварцової стабілізації частоти [1] дозволяє отримати лише вузькосмуговий ЧС, що небажано через зниження якості звукопередачі. Крім того, стабільність несучої частоти, як зазначає сам автор згаданої статті, залежить від положення робочої точки варикапа, яка визначається стабільністю напруги живлення або, у кращому випадку, напруги, що формується найпростішим параметричним стабілізатором R2VD1. До того ж такий стабілізатор споживає струм близько 7 мА, що порівняно з струмом, що споживається всіма іншими елементами радіомікрофона, і в кінцевому підсумку призводить до підвищеної витрати енергії джерела живлення. Певні експлуатаційні незручності представляють антени, що використовуються в деяких мікрофонах у вигляді звисаючого дроту. Важко визнати вдалою та рамкову антену [2]. Зазначені недоліки змусили автора цих рядків відмовитися від застосування аналогічних схемних рішень при розробці свого варіанту радіомікрофона і вибрати параметричну стабілізацію частоти генератора, що задає, з вживанням ефективних заходів щодо поліпшення його довготривалої стабільності. Принципова схема радіомікрофона наведено на рис. 1. Він складається із стабілізатора напруги, пристрою контролю розрядки акумулятора, підсилювача-модулятора та трикаскадного передавача. Стабілізатор напруги виконаний на базі описаного в [3]. Він зібраний на мікроскладанні VT1, транзисторах VT2, VT3 і призначений для живлення генератора мікрофона, що задає. Перевага такого стабілізатора полягає в досить великому коефіцієнті стабілізації (порядку 2000) при дуже малому струмі, що споживається (менше 1 мА), що дозволяє забезпечити хорошу стабільність частоти протягом всього сеансу роботи мікрофона. Джерелом зразкової напруги служить транзистор VT3 у діодному включенні. Його підбирають при налаштуванні до отримання на виведенні мікроскладання 7 VT1 напруги порядку 6 В. Ця ж напруга використовується в якості опорного для компаратора DA1, на якому виконано пристрій контролю розряду джерела живлення. Резистором R3 встановлюють поріг запалення світлодіода HL1 при падінні напруги до гранично допустимого значення (~7 В). Підсилювач-модулятор виконаний на мікросхемі DA2 та транзисторі VT4. Як DA2 використовується мікросхема К513УЕ1. працююча в різних електретних мікрофонах, у тому числі і в застосованому в описуваному пристрої мікрофон МКЕ-9, Резистором R9 встановлюється необхідна чутливість. Посилений цим каскадом сигнал через дросель L1 надходить на варикап VD1, що забезпечує частотну модуляцію сигналу генератора, що задає, на транзисторі VT5. Частота генератора обрана вдвічі нижче за робочу частоту мікрофона. Каскади на транзисторах VT6 та VT7 виконують відповідно функції подвоювача частоти та підсилювача потужності. Така побудова ВЧ тракту істотно зменшує вплив руки оператора на частоту генератора, що задає, через антену, розташовану всередині корпусу мікрофона. Конструктивне виконання мікрофона може бути будь-яким, важливо лише, щоб дотримувалися вимог до монтажу високочастотних ланцюгів. Авторський варіант конструкції показано на рис. 2. Деталі корпусу виготовлені з ебоніту. Декоративні грати використані від мікрофона МД-85. Спіральна антена навита дротом ПЕЛ 0.5 на циліндричному каркасі діаметром 28 мм. Крок намотування – 7, довжина – 68 мм. Котушки L2, L3, L5 намотані на каркасах діаметром 5 мм з підбудовниками з фериту 50ВЧ діаметром 4 мм і містять 8 (L2, L5) та 6 (L3) витків дроту ПЕЛ 0,3. Як котушки L1, 1-4 використані дроселі ДМ-0,1. Підстроювальні резистори R3, R9 - СПЗ-19А, постійні -МЛТ 0,125. Оксидні конденсатори -К50-20, підстроювальні - КТ4-25, інші - КМ-3, КМ-4. Джерелом живлення радіомікрофона є акумуляторна батарея 7Д-0.115 напругою 9 В. Налагоджують радіомікрофон за загальноприйнятою методикою. Резистор R8 підбирають до отримання на плюсовому виведенні конденсатора напруги С6, рівного половині вихідної напруги стабілізатора, R10 - по мінімуму спотворень НЧ сигналу. За допомогою конденсатора С15 підбирають необхідну девіацію частоти. Конденсатор С22 дозволяє регулювати рівень збудження вихідного каскаду, тобто фактично встановлювати вихідну потужність передавача. За описаною вище схемою було зібрано два радіомікрофони з робочими частотами 66,5 і 67,5 МГц, які випробовувалися в кіноконцертному залі. Прийом вівся на двоканальний приймач, зібраний за типовою схемою. Як ВЧ тракт використовувався блок УКХ-1-05С, а ПЧ - мікросхема К174ХА6. При споживаному струмі 20 мА мікрофон здатний працювати безперервно протягом трьох годин. Відхід несучої частоти при зниженні напруги живлення до 7 не перевищував 35 кГц. Для того щоб струм через транзистор VТ3 при коливаннях температури залишався стабільним, транзистори VТ1 VТ2 повинні входити в одну збірку, наприклад, КР198НТ5 (6, 7, 8) з будь-яким буквеним індексом. При цьому в одного з транзисторів складання база та емітер повинні бути з'єднані один з одним і підключені до бази VТ2, а його емітер - до колектора VТ2. література
Автор: О.Бовкун, м.Харків, Україна Дивіться інші статті розділу Аудіотехніка. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Штучна шкіра для емуляції дотиків
15.04.2024 Котячий унітаз Petgugu Global
15.04.2024 Привабливість дбайливих чоловіків
14.04.2024
Інші цікаві новини: ▪ Час на Землі тече по-різному ▪ Ногами та руками зарядимо акумулятор Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Підсилювачі потужності. Добірка статей ▪ стаття Інформаційні війни та інформаційний тероризм. Основи безпечної життєдіяльності ▪ стаття Коли з'явилися перші картини? Детальна відповідь ▪ стаття Буксирний пристрій із кронштейном запаски. Особистий транспорт ▪ стаття Плавне вимкнення далекого світла. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |