Безкоштовна технічна бібліотека ЗАВАЖЛИВІ ДОСВІДИ БУДИНКУ
Побачити невидиме. Фізичні експерименти Цікаві досліди вдома / Досліди з фізики для дітей Близько чотирьохсот років тому майстерні майстри в Італії та в Голландії навчилися робити очки. Після окулярами винайшли лупи для розглядання дрібних предметів. Це було дуже цікаво і захоплююче: раптом побачити у всіх подробицях якесь просяне зернятко чи мушину ніжку! У наш час радіоаматори будують апаратуру, що дозволяє приймати все більш віддалені станції. А триста років тому любителі оптики захоплювалися шліфуванням дедалі сильніших лінз, які дають змогу далі проникнути у світ невидимого. Одним із таких любителів був голландець Антоній ван Левенгук. Лінзи найкращих майстрів того часу збільшували лише у тридцять - сорок разів. А лінзи Левенгука давали точне, чисте зображення, збільшене у триста разів! Немов цілий світ чудес відкрився перед допитливим голландцем. Левенгук тяг під скло все, що тільки траплялося йому на очі. Він перший побачив мікроорганізми у краплі води, капілярні судини у хвості пуголовка, червоні кров'яні тільця та десятки, сотні інших дивовижних речей, про які до нього ніхто й не підозрював. Але не думай, що Левенгуку легко давалися його відкриття. Це була самовіддана людина, яка віддала дослідженням все своє життя. Його лінзи були дуже незручні, не те що теперішні мікроскопи. Доводилося носом упиратися у спеціальну підставку, щоб під час спостереження голова була зовсім нерухома. І ось так, упершись у підставку, Левенгук просидів шістдесят років! Сучасні мікроскопи дають збільшення у півтори – дві тисячі разів, а електронні – навіть у 200 тисяч разів. Справжній мікроскоп нам із тобою, звісно, не зробити. Але ми можемо спорудити лупу, трохи схожу на ту, якою користувався Левенгук! Виріж пластинку з тонкої листової латуні, міді, цинку або хоча б з жерсті від консервної банки. Поклади цю платівку на дощечку і проколи в ній отвір швейною голкою. Ти, може, думаєш, що проколоти платівку голкою неможливо, що голка зламається? Так, звичайно, вона зламається, якщо дати їй зігнутися. Весь фокус саме у тому, щоб голка не згиналася. Для цього підбери довгу коркову пробку. Загони голку в пробку прямовисно. Якщо виявиться, що пробка коротка і вушко голки виступає, відламай його. Потім поклади на стіл дві кістки доміно або дві однакові дощечки так, щоб між ними залишився зовсім невеликий простір. Над цим простором поклади на опори платівку, а на неї постав пробку з голкою. Якщо тепер сильно і уривчасто вдарити молотком по пробці, голка проб'є пластинку наскрізь! Цікаво, що цей отвір сам собою, без жодного скла, вже збільшує. Піднеси платівку до ока і дивися через отвір хоча б на книжкову сторінку, але тільки з відстані близько двох сантиметрів. Неозброєним оком ти нічого так близько не побачиш. А через отвір літери видадуться дуже великими, ніби не в книзі, а на афіші! У такий же спосіб можна розглядати, наприклад, маленького жучка, наколотого на шпильку, мушину лапку та й мало що ще. Умова лише одна: предмет, що спостерігається, повинен бути дуже яскраво освітлений. Найкраще тримати його проти світла або відкидати на нього світло лампи за допомогою дзеркала. Маленький отвір збільшує тому, що біля його країв промені теж заломлюються, як у лінзі. Але ти можеш вставити в отвір лінзу, і тоді його збільшувальна дія набагато посилиться. Як це зробити? Візьми на кінчик шпильки крапельку чистої води або вазелінового масла і посади її в отвір. Звичайно, платівку потрібно тримати горизонтально, щоб наша рідка "лінза" не втекла і не втратила своєї круглої форми. Якщо крапелька мала, додай ще рідини. Тож ти можеш підібрати "лінзу" з великим збільшенням. Тільки користуватись нею буде дуже незручно. Платівку потрібно тримати нерухомо і горизонтально, а голову дуже близько до неї і теж абсолютно нерухомо. Попрацюй трохи з цим "мікроскопом", і ти зрозумієш, який терпець був у Левенгука! Левенгук користувався однією лінзою. Але вже у його час існували мікроскопи із двома стеклами. Вони зображення, яке давала перша лінза, розглядали не прямо оком, а через другу лінзу. І цю другу лінзу брали слабше, щоб було зручніше прилаштовуватись до неї оком. Так не тільки легше було дивитися, але навіть ще раз виходило збільшення! Щоправда, у ті далекі часи мікроскопи з двома лінзами були дуже недосконалі. Вони збільшували всього кілька десятків разів і давали погане, нерізке зображення. Левенгук зі своєї однієї лінзи "вичавлював" набагато більше. Але поступово дволінзові мікроскопи вдалось удосконалити, і вони далеко перевершили те, що давала лінза Левенгука. Від них і пішли наші нинішні мікроскопи, в яких уже не дві лінзи, а дві групи шибок: одна, звернена до об'єкта спостереження (об'єктив), інша - до ока (окуляр). Автор: Гальперштейн Л.Я. Рекомендуємо цікаві досліди з фізики: Рекомендуємо цікаві досліди з хімії: ▪ Швидкість реакції - досліди з содою та оцтом Дивіться інші статті розділу Цікаві досліди вдома. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024 Приміальна клавіатура Seneca
05.05.2024 Запрацювала найвища у світі астрономічна обсерваторія
04.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Дерева допоможуть відшукати тіла людей, що зникли в лісі. ▪ Фотографії замість супутників для нової системи навігації Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Стабілізатори напруги. Добірка статей ▪ стаття Духа не вгасайте. Крилатий вислів ▪ стаття Як з'явилися ансамблі? Детальна відповідь ▪ стаття Дудник амурський. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Вогні, що біжать, на 10 каналів. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Електронний регулятор гучності. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |