Безкоштовна технічна бібліотека ІСТОРІЯ ТЕХНІКИ, ТЕХНОЛОГІЇ, ПРЕДМЕТІВ НАВКОЛО НАС
Мотижне землеробство. Історія винаходу та виробництва Довідник / Історія техніки, технології, предметів довкола нас З найдавніших часів одним із основних занять людини було збирання. Під цим словом сучасні вчені мають на увазі збирання їстівного насіння, горіхів, фруктів, коренів, личинок, яєць тощо. Існують різні точки зору щодо походження землеробства та скотарства. Одні дослідники вважають, що скотарство виникло серед мисливських племен, а землеробство серед племен, котрі займалися переважно збором їстівних рослин. Інші вчені стверджують, що скотарство виникло лише тоді, коли розвинене землеробство створило передумови (запас корму) для розведення тварин. Останні дані археології свідчать про те, що передумови для переходу до землеробства і скотарства почали складатися в період мезоліту серед племен, які займалися одночасно полюванням, рибальством та збиранням.
Протягом X-VIII тис. до зв. е. серед мисливських племен, що мешкали в Західній Азії, насамперед почали створюватися передумови для переходу до землеробства та скотарства. Селившись в основному в гірських районах, ці племена займалися полюванням за газелями, безоаровим козлом і т. д. Спочатку збирання та одомашнення тварин ще не відіграє великої ролі в господарстві цих племен. Поступово збирання дикорослих злакових рослин починає займати, якщо не провідне, то значне місце в господарстві первісних племен. Одночасно зі збором злакових рослин відбувався процес одомашнення тварин. Першою домашньою твариною (за винятком собаки), згідно з останніми даними, були кози. Майже одночасно одомашнювалися вівці. Збір дикорослих злаків і початок одомашнення тварин призвели до переходу мисливських племен від кочового та напівкочового способу життя до осілого, до землеробства. Найбільш ранні пам'ятники - поселення перших землеробів - відкриті тих районах, де складалися необхідні передумови цього переходу. Археологи простежують певну наступність цих пам'яток із пам'ятниками періоду мезоліту. Землеробські осілі поселення виникають на Близькому Сході в VIII-VII тис. до зв. е. у Йорданії (Єрихон), у північному Іраку (Джармо), у південно-західному Ірані (Алі-Кош), у південній Туреччині (Чатал-Гуюк). Люди стали вести осілий спосіб життя, будуючи глинобитні будинки, одомашнюючи овець, кіз та трохи пізніше – свиней.
Розселення землеробських племен у посушливі райони Месопотамії призвело до виникнення поливного землеробства, яке давало явні переваги проти землеробством в гірських районах. Хронологічно це стосується VI тис. до зв. е. Землеробські поселення були поширені в міжріччі Тигра та Євфрату до Багдаду. Внаслідок просування землеробських племен далі на південь у наступний час там склалася одна з найдавніших цивілізацій – шумерська. Чи розвивалося землеробство в Єгипті самостійно, чи воно виникло під впливом розселення на південь сиро-палестинських землеробських племен, сказати важко. Проте відомо, що у V тис. до зв. е. у дельті Нілу у Верхньому Єгипті існувала землеробська культура, що склалася. Малоазійське землеробсько-скотарське вогнище вплинуло на поширення землеробства в Греції, де відкриті поселення VI тис. до н. е. із розвиненими формами ведення такого господарства. З Греції землеробство проникає до V тис. до зв. е. на Балкани. З V по III тис. до зв. е. Землеробство поширюється по Центральній Європі і доходить до південної Скандинавії та Британських островів. Можливо, самостійно розвинулася землеробсько-скотарська культура Китаю (Яншао). Датується вона пізнім часом: ІІІ тис. до н. е., але початковий період перегукується з V-IV тис. до зв. е. Основним знаряддям при збиранні була товста палиця-копалка, один кінець якої був загострений і обпалений на вогні для міцності. Але вже в дуже давні часи поряд з нею почала вживатися палиця з поперечним сучком, зручніша для копання землі. У цьому знарядді можна побачити прообраз мотики. Пізніше робочу частину такої палиці почали робити з рогу чи кістки.
Зрештою з'явилися кам'яні мотики, насаджені на дерев'яну ручку. Цим знаряддям можна було копати землю, перевертати її та розбивати грудки. Коли люди перейшли до культурного обробітку рослин, мотика протягом кількох тисячоліть залишалася головним сільськогосподарським інструментом хлібороба.
Однак шлях від простого збирання їстівних рослин і плодів до свідомого обробітку землі та вирощування культурних рослин був дуже довгим і розтягнувся на сотні тисяч років. Одна з ранніх землеробських культур землі склалася близько 9-8 тисяч років до Р.Х. на території Палестини. Розкопки в горах Кармел дають підстави стверджувати, що місцеві жителі не лише систематично збирали дикий ячмінь, а й робили посіви. Однак можна припустити, що у тропічній зоні свідоме землеробство виникло ще раніше. Вивчення таких культурних рослин, як банани, змушує думати, що культурне обробіток їх почалося близько 15 тисяч років до Р.Х. Разом із землеробством почалася нова ера в історії людства. З цього часу люди стали не тільки надавати плоди природи, але й свідомо виробляти їх. Їхнє життя почало залежати не так від капризів природи, як від результатів своєї діяльності. Автор: Рижов К.В. Рекомендуємо цікаві статті розділу Історія техніки, технології, предметів довкола нас: ▪ дискета Дивіться інші статті розділу Історія техніки, технології, предметів довкола нас. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Кава може змінювати відчуття смаку ▪ Електронні новинки на службі в Іраку ▪ Texas Instruments та MIT розробили економічні мікросхеми ▪ Складаний електричний велосипед Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Мистецтво відео. Добірка статей ▪ стаття Введення у педагогічну діяльність. Шпаргалка ▪ стаття Хто винайшов скрипку? Детальна відповідь ▪ стаття Піжма бальзамічна. Легенди, вирощування, способи застосування
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |