Безкоштовна технічна бібліотека ОХОРОНА ПРАЦІ
Інструкція з охорони праці для покрівельника. Повний документ Охорона праці / Типові інструкції з охорони праці 1. загальні положення 1.1. До виконання покрівельних робіт допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли:
1.2. Допуск покрівельника до самостійної роботи оформляється письмовим розпорядженням на підприємстві. Повторний інструктаж з охорони праці на робочому місці проводиться один раз на три місяці, а періодична перевірка знань з охорони праці - не менше одного разу на рік. 1.3. Покрівельник не допускається до роботи у таких випадках:
1.4. До виконання покрівельних робіт з гарячими мастиками не допускаються робітники із захворюванням шкіри, верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту та матері-годувальниці. 1.5. Покрівельник підпорядковується майстру або виконробу ділянки, а в процесі роботи - бригадиру і виконує тільки ту роботу, яка йому доручена. 1.6. Покрівельник зобов'язаний:
1.7. Покрівельник повинен бути ознайомлений з небезпечними та шкідливими виробничими факторами, що діють на робочому місці:
1.8. Покрівельник зобов'язаний користуватися індивідуальними засобами індивідуального захисту. Працюючи на висоті покрівельник повинен використовувати запобіжний пояс, кріплення якого слід здійснювати за елементи конструкцій у місцях, зазначених виконробом, або за страхувальний канат. У разі розташування каната вздовж схилу даху (поверхні) кріплення карабіна страхового поясу повинно проводитися до спеціальних уловлювачів, встановлених на канаті. Для захисту голови від предметів, що падають, використовується захисна каска з підшоломником. При очищенні рулонних матеріалів від тальку, очищенні основ від пилу та сміття необхідні захисні окуляри; при просіюванні наповнювачів при приготуванні мастик - респіратор "Пелюстка"; за наявності аерозолів, пари органічних розчинників, приготування холодних мастик, ґрунтування основ - респіратор РУ-60М; при контакті з розплавленими мастиками – брезентові рукавиці. 1.9. Покрівельні роботи слід виконувати за наявності проекту виконання робіт. 1.10. За порушення правил охорони праці та цієї інструкції винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством та правилами внутрішнього розпорядку. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Покрівельник повинен одягнути спецодяг і переконатися в його справності. При роботі з гарячими мастиками штани слід носити лише на випуск. Взуття має бути не ковзним. Запобіжні пристрої (пояс, мотузка, переносні драбини і т.д.) повинні бути своєчасно випробувані та мати бирки. 2.2. Необхідно пройти у виконроба інструктаж про безпечні методи, прийоми та послідовність виконання майбутньої роботи. 2.3. Перед початком роботи покрівельнику потрібно підготувати робоче місце, забрати непотрібні матеріали, предмети, очистити всі проходи, робочі місця від залишків мастики, бетону, сміття, бруду. 2.4. Підготувати для роботи інструмент та пристосування. Перевірити справність ручного інструменту: молотка, киянки, зубила, черпака, конусних бачків. Рукоятки ручного інструменту повинні бути гладкими без сучків та тріщин, із сухого дерева твердих порід (береза, клен, дуб) та укріплені дерев'яними (на клею) або металевими клинами. Інструмент не повинен мати збитих чи скошених робочих поверхонь. 2.5. Перевірити справність та міцність крокв, збірних покрівельних щитів, парапетних ґрат. 2.6. Повірити наявність та міцність тимчасових огорож на покрівлі, що складаються з інвентарних стійок, поручнів та бортової дошки, висотою не менше 15 см. 2.7. Кількість покрівельних матеріалів на робочих місцях не повинна перевищувати змінної потреби. 2.8. Якщо на покрівлі є електричні дроти, перед початком робіт необхідно переконатися в тому, що вони знеструмлені. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. При роботі на скатах покрівель з ухилом більше 20° та при обробці карнизів покрівлі з будь-яким ухилом покрівельник повинен користуватися запобіжним поясом та мотузкою, міцно прив'язаною до стійких конструкцій будівлі. Місця закріплення повинен заздалегідь вказати майстер чи виконроб. 3.2. При роботі на покрівлі з ухилом більше 25°, а також на мокрій або покритій інеєм (снігом) покрівлі, крім запобіжного пояса, необхідно застосовувати драбини шириною 30 см з нашитими планками. 3.3. Скидати з покрівлі матеріал та інструмент забороняється. 3.4. Щоб уникнути падіння з покрівлі на людей, що проходять, будь-яких предметів встановлюються запобіжні козирки над проходами, зовнішніми дверима. Зона можливого падіння предметів захищається, і вивішується запобіжний плакат "Прохід заборонено". 3.5. При складуванні на покрівлі штучних матеріалів, інструменту та тари з мастикою необхідно застосовувати заходи проти їхнього ковзання по скату або здування вітром. Розміщувати на даху матеріали допускається лише у місцях, передбачених проектом виконання робіт. 3.6. Підйом будь-яких матеріалів вручну забороняється. Піднімати матеріали слід лише засобами механізації. Покрівельні матеріали при їх підйомі треба укладати в спеціальну тару для запобігання їх випаданню. 3.7. Підготовку, обрізання, випрямлення покрівельних листів слід проводити внизу у певних місцях на верстаті. Дозволяється виконувати ці роботи і в горищному приміщенні за наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів слід застосовувати ножиці, які мають спеціальні кільця. Залишки та відходи покрівельного матеріалу не дозволяється розкидати; їх слід забирати у спеціально відведені місця. 3.8. Елементи та деталі покрівель, у тому числі компенсатори, захисні фартухи, ланки ринв, сливи, звиси тощо, слід подавати на робоче місце в заготовленому вигляді. Заготівля зазначених елементів та деталей безпосередньо на робочому місці забороняється. 3.9. Приймальний майданчик по периметру повинен мати міцну огорожу висотою 1 м та бортову дошку не менше 15 см. 3.10. Для запобігання падінню з покрівлі рулонних матеріалів (руберойд, пергамент, толь тощо) укладати їх слід торцями у напрямку ухилу покрівлі. Бачки з бітумною мастикою слід встановлювати на підставки трикутної форми, що вирівнюють. 3.11. Підйом і спуск робітників з покрівлі повинен здійснюватися тільки внутрішніми сходами через горищне перекриття. За відсутності таких сходів влаштовуються тимчасові сходи згідно з правилами. 3.12. По покрівлі з азбестоцементних плиток і хвилястих листів, армоцементних або армопенобетонних плит слід ходити за наявності драбин або містків шириною не менше 30 см. Драбини і містки, щоб уникнути пошкодження готових ділянок, знизу підшивають повстю. Для проходу робітників, що виконують роботи на даху з ухилом більше 20 °, влаштовуються трапи шириною не менше 0 м з поперечними планками для упору ніг. Трапи на час роботи мають бути закріплені. 3.13. Покриття карнизних спусків, жолобів, парапетів, а також підвіску водостічних воронок і труб слід проводити з риштовання, лісів і колисок. 3.14. Перед застосуванням електрощітки для очищення покрівлі від іржі та старої фарби перевірити справність заземлення корпусу електромотора, стан ізоляції проводів (вони мають бути поміщені у гумові трубки). Електрощітку слід закріпити мотузкою. Не можна застосовувати електрощітку під час дощу та на мокрій покрівлі. 3.15. При влаштуванні покрівель з рулонних матеріалів на мастиці необхідно дотримуватись правил варіння, розігріву, транспортування та носіння гарячих мастик. 3.16. Очищення руберойду від слюдяного посипання проводити фібровими щітками, а від талькової - шляхом обробки поверхонь гасом, зеленим милом або іншими речовинами. Виконувати ці роботи у запобіжних окулярах та респіраторах. 3.17. При розігріві, перенесенні мастики слід одягати взуття на щільній підошві, брезентовий костюм /брюки навипуск/ і рукавиці брезентові. 3.18. Майданчики приготування мастик повинні бути віддалені від вогненебезпечних будов, складів не менше ніж на 50 м, запаси сировини та палива слід зберігати на відстані від котла не менше:
Майданчик для встановлення варильних котлів повинен бути попередньо очищений та спланований. 3.19. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути в справному стані і мати кришки, що щільно закриваються. Котли слід заповнювати лише на 3/4 їх ємності. Наповнювач, що завантажується в котел, має бути сухим, шматками по 5 - 10 см. Біля варильного котла має бути комплект протипожежних засобів: пінні вогнегасники, лопати, сухий пісок. 3.20. Завантаження матеріалів у котел слід проводити у визначеному порядку. При застосуванні бітумної мастики спочатку закласти бітум марки № 3, а після того, як він розплавиться, додати бітум марки № 5 обережно опускаючи його, щоб не було виплескування. Додавання холодного та сирого бітуму № 3 у розігріту мастику не допускається, тому що при цьому може статися викид гарячої маси. 3.21. Під час варіння мастики забороняється нахилятись над котлом. При завантаженні котла та перемішуванні маси перебувати слід з боку, протилежного топковим дверцятам котла. Котел має бути обладнаний майданчиком обслуговування. Не можна залишати котел із гарячою мастикою без нагляду. 3.22. Бітумну мастику забирати з котла слід за допомогою крана. У виняткових випадках допускається забирати мастику спеціальним металевим черпаком із дерев'яною ручкою завдовжки не менше 1,6 м. 3.23. Забороняється перенесення мастики у відкритій тарі. Для перенесення слід користуватися тільки спеціальними щільно закриваються баками, що мають форму зрізаного конуса. Кришки бачків повинні мати запірні пристрої, що не допускають відкривання при випадковому перекиданні. 3.24. Для заповнення мастикою бачки слід ставити біля варочного котла на спеціальній підставці такої висоти, щоб верх бачка був на 3 - 5 см нижче за рівень води котла. Щоб уникнути розплескування мастики, бачки треба заповнювати не більше ніж на 3/4 їх обсягу і ставити на місця, що виключають перекидання і падіння. 3.25. Переносити бачки з бітумною мастикою вручну дозволяється лише на спеціальних утримувачах з рукояткою для двох робітників. 3.26. Майданчик на даху для встановлення бачків з гарячою мастикою повинен бути рівним, достатніх розмірів, з міцною огорожею. 3.28. При нанесенні гарячої мастики слід надягати окуляри і стає з навітряного боку. 3.29. Забороняється користуватись відкритим вогнем у радіусі 20 м від місця змішування бітуму з органічними розчинниками. Відстань від встановлення до житлових будинків має бути не менше ніж 200 м. Для запобігання спучування та виплеску гарячої маси під час варіння слід періодично перемішувати її, не допускаючи попадання вологи. Перемішування та черпання слід проводити металевою мішалкою з ручкою завдовжки не менше 1,5 м. 3.30. Змішування бітуму з бензином може проводитися на відстані не менше ніж 20 м від місця нагрівання бітуму; при змішуванні розігрітий бітум слід вливати в бензин, перемішуючи дерев'яною мішалкою. Температура бітуму не повинна перевищувати 70 °C. Не можна готувати праймер на етильованому бензині або бензолі через їх високу токсичність. 3.31. Зберігати бензин на робочому майданчику допускається у кількості, що не перевищує денної витрати. Бачки та бочки, в яких готується, транспортується та зберігається праймер, повинні щільно закриватися. Тару із бензином забороняється тримати відкритою. Не можна близько підходити до топки котла в облитому бензином і промасленому спецодязі. Викручувати пробки бочок, що містять бензин або праймер, загвинчувати пробки на порожній тарі слід лише спеціальним інструментом, який не утворює іскру. Перевіряючи наявність бензину в тарі, забороняється використовувати для висвітлення відкритий вогонь. 3.32. При розігріві бітуму пропаном газову установку повинні обслуговувати особи, які мають посвідчення на право роботи на газовому паливі. Установка має бути забезпечена вуглекислотними вогнегасниками. 3.33. Чищення варильних котлів слід проводити тільки після їх остигання до температури не вище +50 °C у запобіжних окулярах. Покрівельнику забороняється:
3.34. При влаштуванні скляних дахів та ліхтарів під місцем роботи повинен бути влаштований суцільний дощатий настил. При укладанні драбин по скляних ліхтарях до нижньої поверхні повинні бути прибиті бруски, що дозволяють передати навантаження від драбини на ліхтар. У міру засклення драбини має переміщатися. 3.35. Парасолі під вентиляційними шахтами слід влаштовувати з риштовання, а під димовими трубами - з риштовання, міцно закріплених за обрешітку даху. 3.36. Забороняється прийом їжі та куріння на робочих місцях. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Після закінчення робіт покрівельнику необхідно:
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. Не можна проводити покрівельні роботи під час грози, ожеледиці, туману, вітру силою 6 балів і більше, а також під час дощу, сильного снігопаду та з настанням темряви, якщо немає достатнього штучного освітлення самої покрівлі та підходів до неї. 5.2. Під час приготування чи розігріву мастики у разі появи течі в котлі необхідно негайно погасити вогонь у топці, звільнити котел від мастики та усунути текти. При запаленні мастики негайно закрити кришкою котел і припинити подачу палива. Не можна гасити полум'я водою чи снігом. Окремі частини, що горять, слід засипати піском. 5.3. При виявленні диму або виникненні загоряння, пожежі необхідно негайно повідомити бригадира, оголосити пожежну тривогу і повідомити пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон. Одночасно з цим припинити роботу та вжити заходів до ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, вода, пісок, азбестові покривала) відповідно до джерела пожежі). 5.4. При виникненні нещасних випадків або захворювань необхідно викликати швидку допомогу і до приїзду лікаря, повідомивши бригадира, своєчасно і правильно надати першу допомогу потерпілому. 5.5. Перша допомога за нещасних випадків. 5.5.1. Перша допомога під час поранення. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язувальний матеріал, що міститься на рану, та зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакета якимось чином не виявилося, то для перев'язки необхідно використовувати чисту хустку, чисту полотняну ганчірку і т.д. На ганчірку, яка накладається безпосередньо на рану, бажано накапати кілька крапель настоянки йоду, щоб отримати пляму розміром більше за рану, після чого накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настоянку йоду вказаним чином при забруднених ранах. 5.5.2. Перша допомога під час переломів, вивихів, ударів. При переломах та вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку зміцнити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі черепа (несвідомий стан після удару по голові, кровотеча з вух або з рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом, снігом або холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не піднімаючи його, повернути потерпілого на живіт обличчям донизу, спостерігаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, щоб уникнути пошкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. 5.5.3. Перша допомога при теплових опіках. При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна розкривати бульбашки, що утворилися, і перев'язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня (міхурці) обпечене місце обробляють спиртом або 3%-ним марганцевим розчином. При опіках третього ступеня (руйнування шкіряної тканини) рану накривають стерильною пов'язкою та викликають лікаря. 5.5.4. Перша допомога при кровотечі. Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно: 5.5.4.1. Підняти поранену кінцівку нагору. 5.5.4.2. Рану закрити перев'язувальним матеріалом (з пакета), складеним у клубок, придавити його зверху, не торкаючись рани, потримати протягом 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, понад нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета або шматок вати та забинтувати поранене місце (з деяким натиском). 5.5.4.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену ділянку, за допомогою згинання кінцівки в суглобах, а також пальцями, джгутом або затискачем. У разі сильної кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. Рекомендуємо цікаві статті розділу Типові інструкції з охорони праці: ▪ Слюсар із монтажу газобалонного обладнання на автомобіль. Типова інструкція з охорони праці ▪ Машиніст маркувальної машини для розмітки автомобільних шляхів. Типова інструкція з охорони праці Дивіться інші статті розділу Типові інструкції з охорони праці. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Спиртуознавство теплого пива
07.05.2024 Основний фактор ризику ігроманії
07.05.2024 Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Іноземна мова не робить дітей більш уважними ▪ Окуляри завжди будуть чистими ▪ Американський робот пройшов 23 км 335 м Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Біографії великих вчених. Добірка статей ▪ стаття Ерве Базен. Знамениті афоризми ▪ стаття Хто відкрив рентгенівське проміння? Детальна відповідь ▪ стаття Водій автомобіля під час роботи в кар'єрі. Типова інструкція з охорони праці ▪ стаття Чарівний зошит. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |