Безкоштовна технічна бібліотека ОХОРОНА ПРАЦІ
Інструкція з охорони праці для мастила автомобіля Охорона праці / Типові інструкції з охорони праці Техніка безпеки 1. Загальні вимоги охорони праці 1.1. Дія інструкції поширюється попри всі підрозділи підприємства. 1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок розроблення та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розроблення інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12. Типове положення щодо навчання з питань охорони праці", ДНАОП 99-0.00-1.28 "Правила охорони праці на автомобільному транспорті". 1.3. За цією інструкцією змащувач автомобіля (далі змащувач) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці". У журналі, після проходження інструктажу, мають бути підписи інструктуючого та змащувача. 1.4. Власник повинен застрахувати мастила від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров'я мастила з вини власника, він (мастило) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. 1.5. Ця інструкція регламентує основні вимоги безпеки під час виконання мастильно-заправних робіт. 1.6. До виконання обов'язків мастила допускаються особи не молодші 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж, інструктаж з пожежної безпеки та інструктаж на робочому місці. 1.7. Змащувач повинен:
1.8. Помітивши порушення вимог безпеки іншими працівниками, мастиль повинен попередити їх необхідність їх дотримання. 1.9. Про помічені порушення вимог безпеки на своєму робочому місці, а також про несправності обладнання, пристроїв, інструменту та засобів індивідуального захисту змащувач повинен повідомити свого безпосереднього керівника та не приступати до роботи до усунення цих порушень та несправностей. 1.10. Тривалість робочого часу мастила не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності, які затверджує адміністрація за погодженням з профспілковим комітетом. 1.11. Змащувач повинен знати, що найбільш небезпечними та шкідливими виробничими факторами, що діють на мастил при виконанні мастильно-заправних робіт, є:
1.11.1. Мастило-заправне обладнання - застосування несправного обладнання призводить до травмування. 1.11.2. Автомобіль - у процесі роботи можливе падіння кузова самоскида, інших вузлів та деталей автомобілів. 1.11.3. Мастильні матеріали - тривалий зіткнення з мастильними матеріалами незахищеної шкіри рук та тіла може призвести до шкірних захворювань. 1.12. Забороняється користуватися інструментом, пристроями та обладнанням, поводження з якими змащувач не навчений та не проінструктований. 1.13. Змащувач повинен працювати у спеціальному одязі та у разі потреби використовувати інші засоби індивідуального захисту. 1.14. Відповідно до Типових норм безкоштовної видачі робітникам та службовцям спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту мастилу видаються:
1.15. Курити дозволяється лише у спеціально відведених місцях. 1.16. Мастило під час роботи має бути уважним, не відволікатися на сторонні справи та розмови. 1.17. Змащувач повинен дотримуватись правил особистої гігієни. Після закінчення роботи перед прийомом їжі або курінням необхідно мити руки з милом. Для пиття користуватися водою із спеціальних пристроїв (сатуратори, питні баки, фонтанчики тощо). 1.18. За невиконання цієї інструкції змащувач несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Перед початком роботи змащувач повинен: 2.1.1. Підготувати та надіти необхідні для роботи засоби індивідуального захисту. Застебнути манжети рукавів спеціального одягу. 2.1.2. Оглянути та підготувати робоче місце, прибрати всі зайві предмети, не захаращуючи при цьому проходи. 2.1.3. Перевірити стан підлоги на робочому місці. Якщо підлога слизька або волога, зажадати, щоб її витерли або посипали тирсою, або зробити це самому. 2.1.4. Перевірити наявність та справність інструменту, пристроїв та обладнання, а також засобів пожежогасіння. 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи 3.1. Під час роботи змащувач повинен: 3.1.1. Виконувати мастильно-заправні роботи тільки на спеціальних постах, призначених для цієї мети. 3.1.2. Під час зняття та встановлення деталей системи змащення правильно накладати ключ на гайку, не підтискати гайку ривком. 3.1.3. Працюючи під піднятим кузовом самоскида попередньо встановити під нього додаткове інвентарне пристосування (упор, штангу, фіксатор). 3.1.4. При перевірці рівня масла або рідини в агрегатах користуватися тільки переносним світильником напругою не вище 42 В та обладнаним захисною сіткою. Користуватися для цього відкритим вогнем забороняється. 3.1.5. При зміні або доливці олій або рідин в агрегати зливні та заливні пробки відвертати тільки призначеними для цього ключами. 3.1.6. Відпрацьовані олії, рідини зливати у спеціальну тару. 3.1.7. Несправні прес-масляни замінити новими, але тієї ж конфігурації. 3.1.8. Важкодоступні місця автомобіля змащувати за допомогою наконечників із гнучкими шлангами або наконечників із шарнірами. 3.1.9. При необхідності провертання карданного валу робити це за допомогою спеціального пристосування, перед цим перевірити, чи вимкнено запалення або перекрито подачу палива (на автомобілі з дизельним двигуном), чи встановлений важіль перемикання передач (контролер) в нейтральне положення, і зафіксувати важіль гальма стоянки. 3.1.10. Для роботи спереду та ззаду автомобіля та для переходу через оглядову яму користуватися перехідними містками, а для спуску до оглядової яму та підйому з неї – спеціально встановленими там сходами. 3.1.11. При необхідності запуску двигуна звернутися до свого безпосереднього керівника. Перед пуском двигуна підключити (включити) місцевий відсмоктувач відпрацьованих газів автомобіля (шланговий або безшланговий). 3.1.12. Всі агрегати з електроприводом, які застосовуються при мастилі, підключати до мережі за допомогою вилки, що має подовжений контакт, що заземлює. 3.1.13. Використаний обтиральний матеріал прибирати у спеціально встановлені для цього металеві ящики з кришками. Пролите на підлогу масло або бензин негайно видаляти за допомогою тирси, ганчір'я тощо. 3.1.14. Слідкувати за тим, щоб шланги мастильно-заправного обладнання не перепліталися та не заважали під ногами. 3.2. Забороняється:
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Після закінчення роботи змащувач зобов'язаний: 4.1.1. Вимкнути електроустаткування. 4.1.2. Упорядкувати робоче місце. Інструмент, пристрої та обладнання очистити від мастила та бруду та прибрати у відведене для них місце. 4.1.3. Зняти засоби індивідуального захисту та прибрати їх у призначене для них місце. Своєчасно здавати спеціальний одяг та інші засоби індивідуального захисту у хімчистку (прання) та ремонт. 4.1.4. Вимити руки з милом. 4.1.5. Про всі недоліки, виявлені під час роботи, сповістити свого безпосереднього керівника. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 5.1. Аварійна ситуація може виникнути у разі: ураження електричним струмом, вибуху, пожежі, опіків, пролиття нафтопродуктів та інше. 5.2. У разі виникнення аварійної ситуації слід негайно припинити роботу, відключити споживачі електроенергії, стисненого повітря від мережі живлення, захистити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівнику робіт. 5.3. Якщо є постраждалі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності викликати "швидку медичну допомогу". 5.4. Надання першої медичної допомоги. 5.4.1. Перша допомога при ураженні електричним струмом. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а за неможливості відключення - відтягнути його від струмопровідних частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. За відсутності у потерпілого дихання та пульсу необхідно зробити йому штучне дихання та непрямий (зовнішній) масаж серця, звертаючи увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. За такого стану пожвавлення починати необхідно негайно, після чого викликати "швидку медичну допомогу". 5.4.2. Перша допомога під час поранення. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язувальний матеріал, який міститься в ньому, на рану та зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакета якимось чином не виявилося, то для перев'язки необхідно використовувати чисту хустку, чисту полотняну ганчірку і т.д. На ганчірку, яка накладається безпосередньо на рану, бажано накапати кілька крапель настоянки йоду, щоб отримати пляму розміром більше за рану, після чого накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настоянку йоду вказаним чином при забруднених ранах. 5.4.3. Перша допомога під час переломів, вивихів, ударів. При переломах та вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку зміцнити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі черепа (несвідомий стан після удару по голові, кровотеча з вух або з рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом, снігом або холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не піднімаючи його, повернути потерпілого на живіт обличчям донизу, спостерігаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, щоб уникнути пошкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди або стягнути її рушником під час видиху. 5.4.4. Перша допомога при опіках кислотами та лугами. У разі попадання кислоти або лугу на шкіру, пошкоджені ділянки необхідно ретельно промити водою протягом 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5% розчином питної соди, а обпалену лугом - 3% розчином борної кислоти або розчином оцтової. кислоти. У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити струменем води протягом 15-20 хвилин, обмити 2%-ним розчином питної соди, а обпалену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3%-ним розчином оцтової кислоти. У разі опіків порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпорошеним за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпорошеним 3%-ним розчином оцтової кислоти. 5.4.5. Перша допомога при теплових опіках. При опіках вогнем, парою, гарячими предметами в жодному разі не можна розкривати бульбашки, що утворилися, і перев'язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня (бульбашки) обпечене місце обробляють спиртом або 3%-ним марганцевим розчином. При опіках третього ступеня (руйнування шкіряної тканини) рану накривають стерильною пов'язкою та викликають лікаря. 5.4.6. Перша допомога при кровотечі. Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
5.4.7. При попаданні етилованого бензину у вічі слід негайно помити руки, а потім бинтом або ватою (по можливості стерильними) промити очі фізіологічним розчином або чистою теплою водою (принаймні холодною). 5.4.8. При гострому отруєнні парами бензину потерпілого негайно виносять (виводять) на свіже повітря, розв'язують, розстібають одяг та терміново доставляють до лікарні. 5.4.9. При непритомності, ослабленні дихання треба негайно викликати лікаря, а до його приїзду дати потерпілому подихати киснем, понюхати нашатирний спирт, зробити йому на свіжому повітрі штучне дихання. Якщо потерпілий прийде до тями, треба напоїти його міцним чаєм чи кавою. Не давати ліки, вино, горілку. У зимовий час, перш ніж вивести потерпілого на свіже повітря, його необхідно тепло вкрити. 5.5. Якщо сталося загоряння, розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння. За потреби викликати пожежну частину. Нафтопродукти слід гасити порошковими або вуглекислотними вогнегасниками. 5.6. Виконувати вказівки керівника робіт щодо усунення аварійної ситуації. Рекомендуємо цікаві статті розділу Типові інструкції з охорони праці: ▪ Водій контейнерного сміттєвозу. Типова інструкція з охорони праці ▪ Слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів. Типова інструкція з охорони праці ▪ Робота на парових стерилізаторах ВК-30 Типова інструкція з охорони праці Дивіться інші статті розділу Типові інструкції з охорони праці. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Спиртуознавство теплого пива
07.05.2024 Основний фактор ризику ігроманії
07.05.2024 Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Технологія HDR10+ набирає популярності ▪ Автоматична бездротова мережа Wirepas Pino для Інтернету речей ▪ Вовняна тканина з пам'яттю форми ▪ Ультраперероблені продукти вкорочують життя Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Історії з життя радіоаматорів. Добірка статей ▪ стаття Вивернути лампу і не поранитися. Поради домашньому майстру ▪ стаття Що таке циклон? Детальна відповідь ▪ стаття Черемха пташина. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Діагностична плата POST Card для шини ISA. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |