Безкоштовна технічна бібліотека КУЛЬТУРНІ ТА ДИКІ РОСЛИНИ
Буфельська трава (колючещетинник війчастий, ценхрус війчастий, африканський лисохвіст, буйволина трава). Легенди, міфи, символізм, опис, вирощування, способи застосування Довідник / Культурні та дикі рослини Зміст
Буфельська трава (колючещетинник війчастий, ценхрус війчастий, африканський лисохвіст, буйволина трава), Cenchrus ciliaris. Фото рослини, основні наукові відомості, легенди, міфи, символізм
Основні наукові відомості, легенди, міфи, символізм рід: Кенхрус сімейство: Тонконогові (Poaceae) походження: Буфельська трава широко поширена в Африці, Азії, Австралії та Америці. Ареал: Буфельська трава зустрічається у тропічних та субтропічних зонах. Вона зазвичай росте на сухих, піщаних ґрунтах, у напівпустельних та пустельних районах. Хімічний склад: Буфельська трава містить багатокутні алкани, ліпіди, протеїни, мінерали, вітаміни та дубильні речовини. У листі та стеблах міститься багато білка, який може бути використаний для годування худоби. Господарське значення: Буфельська трава є важливою кормовою рослиною для худоби у посушливих регіонах. Вона добре адаптована до сухих умов і може рости на ґрунтах, які непридатні для інших культурних рослин. Крім того, вона може бути використана для рекультивації деградованих ґрунтів. Легенди та міфи: В Африці буфельська трава нерідко називається "буйволина трава", оскільки бики та інші тварини використовують її як корм. В Австралії, де буфельська трава також росте, вона є значним джерелом їжі для кенгуру та інших тварин. У деяких культурах буфельська трава асоціюється з пустелею та витривалістю в умовах екстремальної спеки. Вона символізує виживання та життєздатність у важких умовах, а також адаптивність до навколишнього середовища. Загалом буфельська трава символізує витривалість, життєздатність, адаптивність до навколишнього середовища та важливість тваринного світу в житті людей.
Буфельська трава (колючещетинник війчастий, ценхрус війчастий, африканський лисохвіст, буйволина трава), Cenchrus ciliaris. Опис, ілюстрація рослин Буфельська трава (колючещетинник війчастий, ценхрус війчастий, африканський лисохвіст, буйволина трава), Cenchrus ciliaris. Способи застосування, походження рослини, ареал, ботанічний опис, вирощування Буфельська трава (Cenchrus ciliaris L) – цінна кормова рослина тропіків та субтропіків. Використовують для створення пасовищ та заготівлі сіна. Відрізняється порівняно високою якістю корму. У зеленій масі буфельської трави, залежно від фази вегетації, міститься (на абсолютно суху речовину) 5,1-17,8 % протеїну, 1,7-2,8 % жиру, 27,2-38,3 % клітковини, 28,7 -49,5% безазотистих екстрактивних речовин та 5,8-18,3% золи. Врожайність зеленої маси варіює від 18-25 т/га на бідних ґрунтах до 100-150 т/га на родючих зрошуваних землях. Насіння одержує близько 0,2 т/га. Ця трава добре витримує пашу і охоче поїдається тваринами. Буфельська трава походить з Північної та Південної Африки, де вона зустрічається у дикому вигляді. Вирощують в Африці, Австралії, Індії, Індонезії, Південній та Центральній Америці. Буфельська трава, або ценхрус війчастий, африканський лисохвіст, буйволина трава - верховий кореневищно-рихлокустовий злак. Коріння проникає в ґрунт на глибину до 2 м. Стебла тонкі, висотою 70-130 см. Листя довге, опушене. Суцвіття - циліндрична волотка. Маса 1000 насінин - 5-10 г. Буфельська трава відрізняється високою пластичністю. Посіви її поширені від екватора до 25-27 ° пд. ш. та с. ш. у районах з річною сумою опадів 250-1000 мм та відносною вологістю повітря 50-90 %. У горах росте на висоті до 1800 м-коду над рівнем моря. Добре росте та розвивається при температурі 20-35 °C. Дуже стійка до посухи. У спекотних та сухих районах тропіків травостій її можна використовувати на 1-2 місяці на рік довше, ніж пасовища з гвінейської трави та росички лежачої. Водночас вона добре відгукується на зрошення. За таких умов майже не знижує врожай у сухий період. Період вегетації від посіву насіння до його дозрівання становить 120-150 днів. На 2-й рік життя зацвітає через 1,5-2 місяці після чергового скошування. За сприятливих умов суцвіття формуються протягом усього року. Виростає на багатьох типах ґрунтів із рН 5,0-8,0. Найбільші врожаї дає на ґрунтах із глибоким орним горизонтом, багатим гумусом та мінеральними елементами. З добрив рекомендують вносити 60-70 кг Р2О5 та 90-100 кг азоту на 1 га. Навіть при посусі добрива значно підвищують урожай та вміст протеїну. Так, в Австралії врожай буфельської трави без добрив становив 0,32 т, а при внесенні 168 кг азоту – 1,43 т сухої маси з 1 га. В Індії при удобренні суперфосфатом у дозі 60 кг Р2О5 на 1 га врожай у перший рік потроївся, а на 2-й та 3-й рік спостерігалася сильна післядія. У варіанті без добрив вміст протеїну в сухій масі становило 7,52%, при добриві гною (200 кг азоту) – 9,12% та при внесенні сульфату амонію (200 кг азоту) – 12,18%. На Кубі при внесенні 0,5 т/га мінерального добрива (10-10-10) на фералітно-кальцієвих ґрунтах урожай зеленої маси становив 80-100 т/га без зрошення та 130-150 т/га при зрошенні, а без добрива отримано 68 та 105 т/га відповідно. Обробка ґрунту – звичайна для злакових трав. Розмножують буфельську траву насінням та вегетативно. Свіжоприбране та неочищене насіння проростає погано. Після 1-2 років зберігання схожість їх підвищується до 70%. Проростання очищеного насіння досягає 90% і більше. Тому для посіву використовують насіння після 6-10 місяців зберігання, ретельно очищені та скарифіковані. Посів виробляють суцільним рядовим та широкорядним способом з міжряддями 40 см. Для суцільного рядового посіву можна використовувати зернотрав'яні сівалки, а для широкорядного - кукурудзяні сівалки. Норма висіву 10-15 та 3,5-4 кг насіння на 1 га відповідно. Глибина посіву – 1 см. Висівати треба на початку сезону дощів. Для рівномірного висіву насіння змішують з добривами та іншими компонентами (рисова полова, зола, тирса). При вегетативному розмноженні стеблові живці висаджують квадратним способом. Буфельську траву можна вирощувати в травосумішках з бобовими травами (люцерна бразильська, центрозема опушена, соя яванська, мукуновий калопогін), що покращує якість корму. У 1-й рік життя треба своєчасно скошувати бур'яни, вести міжрядну обробку на широкорядних посівах. Пасовище минулих років можна обробляти дисковою бороною. Для отримання високих урожаїв рекомендують щороку вносити азотні добрива та за нестачі опадів застосовувати зрошення. У пасовищообігу буфельська трава використовується через кожні 40-50 днів. На кожному загоні випас худоби триває 6-10 днів і період відростання трави - 40 днів. Скошують траву віком 45-50 днів чи фазу колошения. За сприятливих умов буфельська трава дає високі врожаї протягом 3-5 років. Автори: Баранов В.Д., Устименко Г.В.
Буфельська трава (колючещетинник війчастий, ценхрус війчастий, африканський лисохвіст, буйволина трава), Cenchrus ciliaris. Рецепти застосування в народній медицині та косметології Народна медицина:
Косметологія:
Увага! Перед застосуванням проконсультуйтеся з фахівцем!
Буфельська трава (колючещетинник війчастий, ценхрус війчастий, африканський лисохвіст, буйволина трава), Cenchrus ciliaris. Поради щодо вирощування, заготівлі та зберігання Буфельська трава (Cenchrus ciliaris) - це багаторічна трав'яниста рослина, яка використовується як корм для худоби та для ерозійного захисту ґрунту. Поради щодо вирощування, заготівлі та зберігання буфельської трави: вирощування:
Заготівля:
зберігання:
Рекомендуємо цікаві статті розділу Культурні та дикі рослини: ▪ селера ▪ Тунг (тунгове дерево, олійне дерево) ▪ Грати в гру "Вгадай рослину по картинці" Дивіться інші статті розділу Культурні та дикі рослини. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Доведено існування правила ентропії для квантової заплутаності
09.05.2024 Міні-кондиціонер Sony Reon Pocket 5
09.05.2024 Енергія з космосу для Starship
08.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Самоконтроль присипляє пам'ять ▪ Рідкокристалічні монітори та телевізори дешевшають ▪ Електрохімічні транзистори з унікальними властивостями Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Регулятори тембру, гучності. Добірка статей ▪ стаття Аристарх. Крилатий вислів ▪ Канарські острови. Диво природи ▪ стаття Ремонт блоку живлення НВЧ печі. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Рис-мандрівник. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |