Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Живлення низьковольтної радіоапаратури від мережі. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Блоки живлення Сучасні переносні та кишенькові радіоприймачі, особливо імпортні, як правило, розраховані на живлення від двох батарей або акумуляторів і можуть в стаціонарних умовах харчуватися від будь-якого джерела зі стабілізованою напругою 3 В та допустимим струмом до 0,2 А. Така ж напруга необхідна і для живлення електронних ігор типу "НУ ПОГОДИ" та багатьох інших пристроїв. Потрібний блок харчування, якщо постаратися, можна знайти у комерційних магазинах, але імпортного виробництва і за невиправдано високою ціною, а вітчизняна промисловість таких джерел харчування мало. Крім того, вони, як правило, не мають стабілізації вихідної напруги, що призводить до прослуховування фону мережі.
Зібрати необхідне джерело під силу кожному, хто вміє користуватися паяльником, і це не вимагатиме багато часу та великих витрат. Тут наведено два варіанти побудови такої схеми, зібраних на різних елементах, а конкретну ви зможете вибрати самі, познайомившись із їх особливостями та виходячи зі своїх можливостей. На рис. 5.1 наведена проста схема блоку живлення на 3 В (струм у навантаженні 200 мА) з автоматичним електронним захистом від навантаження (Із = 250 мА). Рівень пульсації вихідної напруги вбирається у 8 мВ. Для нормальної роботи стабілізатора напруга після випрямляча (на діодах VD1...VD4) може бути від 4,5 до 10 В, але краще, якщо воно буде 5...6 В, - менша потужність джерела втрачається на тепловиділення транзистором VT1 під час роботи стабілізатора. У схемі як джерело опорної напруги використовується світлодіод HL1 та діоди VD5, VD6. Світлодіод є одночасно індикатором роботи блоку живлення. Транзистор VT1 кріпиться на теплорозсіюючій пластині. Трансформатор Т1 можна придбати з уніфікованої серії ТН будь-якої, але краще використовувати малогабаритні ТІ1-127/220-50 або ТН2-127/220-50. Підійдуть також багато інших типів трансформаторів з вторинною обмоткою на 5...6 В. Конденсатори С1...C3 типу К50-35.
Друга схема (рис. 5.2) використовує інтегральний стабілізатор DA1, але на відміну транзисторного стабілізатора, наведеного на рис. 5.1, для нормальної роботи мікросхеми необхідно, щоб вхідна напруга перевищувала вихідне не менше ніж на 3,5 В. Це знижує ККД стабілізатора за рахунок тепловиділення на мікросхемі - при низькій вихідній напрузі потужність, що втрачається в блоці живлення, буде перевищувати відвантаження в навантаження. Необхідна вихідна напруга встановлюється підстроювальним резистором R2. Мікросхема встановлюється на радіатор. Інтегральний стабілізатор забезпечує менший рівень пульсації вихідної напруги (1 мВ), а також дозволяє використовувати менші ємності номіналу. Публікація: cxem.net Дивіться інші статті розділу Блоки живлення. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Поліцейська робомашина від Ford ▪ Технологія відновлення старих двигунів ▪ Новий сполучний матеріал для акумуляторів ▪ Новим іграм знадобляться SSD Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Будинок, присадибне господарство, хобі. Добірка статей ▪ стаття Вікова психологія. Конспект лекцій ▪ стаття Країни, народи, мови. Велика енциклопедія для дітей та дорослих ▪ стаття Бузина пензля. Легенди, вирощування, способи застосування ▪ стаття Незвичайний АМ детектор. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |