Безкоштовна технічна бібліотека ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ Портативна радіостанція на 28 МГц. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки / Радіостанції, трансівери За основу цього мініатюрного трансівера взята схема приймально-передавального пристрою, опис якого опубліковано в "РЛ" N2 /92 р. Відрізняється він від колишньої конструкції тим, що частота генератора передавача, що задає, стабілізована кварцем, а це значно спрощує налаштування. Приймач радіостанції є звичайним надрегенеративним детектором. Єдиною його особливістю можна вважати змінний резистор R11, який полегшує налаштування і який при бажанні можна винести на лицьову частину трансівера. Чутливість приймача підвищена за рахунок застосування підсилювача НЧ мікросхеми К174УН4Б, яка при живленні від батареї 4,5 В розвиває потужність 400 мВт. Ланцюг гучномовця з'єднаний з мінусом джерела живлення, що дозволило спростити комутацію з ланцюгом мікрофона і використовувати спарену кнопку, якою в режимі передачі відключаються гучномовець та живлення приймача, а в режимі прийому підключаються мікрофон та живлення передавача. На схемі SA1 – у положенні прийому. Передавач зібраний на двох транзисторах і є двотактним автогенератором з кварцовою стабілізацією в ланцюгу зворотного зв'язку. Стабільна частота дозволяє при невеликій потужності передавача досягти досить великого радіусу зв'язку з однотипною радіостанцією. Налаштовувати трансівер необхідно з УНЧ. Відпаяв резистор R5, в розрив ланцюга SA2 підключають міліамперметр. Струм у режимі спокою не повинен перевищувати 5 мА. При торканні викрутки точки А в гучномовці повинен з'являтися шум. Якщо підсилювач самозбуджується, то опір резистора R4 необхідно підвищувати до 1,5 кОм, але при цьому пам'ятати, що вище номінал резистора, тим нижче чутливість підсилювача. Далі, встановивши R5, вимірюють загальний струм УНЧ та надрегенеративного детектора. Він дорівнює 10 - 15 мА, при цьому з динаміка повинен бути чути звук у вигляді шуму, що шипить. Якщо шуму немає, необхідно переміщати двигун резистора R11 з верхнього (за схемою) положення нижнє. Повинен з'явитись гучний стійкий шум, що говорить про хорошу роботу надрегенеративного детектора. Подальше налаштування приймача проводиться тільки після налаштування передавача і полягає у припасуванні ємності конденсатора С1 (грубе налаштування) та індуктивності L1 (точне налаштування) до режиму найкращого прийому сигналу передавача. При налаштуванні передавача необхідно в розрив ланцюга "х" підключити міліамперметр і величину опору R6 підібрати, такий, щоб струм дорівнював 40 - 50 мА. Потім треба підключити міліамперметр на межі вимірювання 50 мкА до плюсової шини передавача, а інший кінець приладу через діод і конденсатор 10 - 20 пф - до антени. Підстроювання L3L4, С17, L2 та С18 ведеться до максимального відхилення стрілки приладу. Причому грубо налаштовують ємностями, а точніше – сердечниками контурів. Підрядковий рядок котушки L3L4 повинен знаходитися не далі 3 мм від середнього положення, так як у крайніх його точках може зриватися генерація через порушення симетрії плечей транзисторів VT2 і VT3. Налаштовуючи при висунутій антені L2 і С 18 за максимальним відхиленням стрілки приладу, необхідно домогтися повного узгодження антени та передавача. Якщо при включенні передавача раптово зривається генерація, це свідчить про неправильне налаштування. У такому випадку необхідно знову підібрати режими роботи VT2 і VT3 і ретельно налаштувати L2, L3, L4, а якщо це не допоможе, то підібрати транзистори з ближчими параметрами. rst1302У трансівері застосовані резистори МЛТ-0,125; конденсатори К50-6. Транзистори VT1 можна замінити ГТ311Ж, КТ312В, а транзистори VT2, VT3 - на ГТ308В, П403. Умови заміни транзисторів такі: VT1 повинен мати якнайбільший коефіцієнт посилення на граничній частоті, а VT2 і VT3 - мати однаковий коефіцієнт передачі струму. Контурні котушки L1 та L2 намотані на каркасах діаметром 5 мм. Вони мають підстроювальні сердечники з карбонильного заліза діаметром 3,5 мм і висотою 17 мм. Котушки укладені в екрани розміром 12х12х17 мм. Екран L1 з'єднаний з мінусом батареї живлення, а L2 – з плюсом. Обидві котушки намотані дротом ПЕВ-0,5 мм і мають по 10 витків кожна. При виготовленні котушок можна використовувати контур від тракту ПЧ телевізорів. Саме такий каркас використовувався автором при виготовленні котушки L3L4 довжиною 25мм та діаметром 7,5мм. На платі вона розташована горизонтально. Намотування L3 і L4 ведеться з кроком 1 мм, відстань між намотуванням - 1мм. L3 має 4+4 витки ПЕВ-0,5мм, L4 - 4 витки того ж дроту. Котушка L4 розташована між половинами намоток L3. Дроселі Др1 і ДР2 використані заводські, намотані на резисторах, що застосовуються в трактах ПЧ телевізорів. Гучномовець можна застосувати будь-який інший з опором 80м. Підійдуть гучномовці типу 0,1 ГД-8; 0,1 ГД-6; 0.25 ГДШ-3. Трансформатор намотується на будь-якому малогабаритному магнітопроводі типу Ш3 х 6 і містить у первинній обмотці 400 витків дроту ПЕВ-0,23мм, у вторинному - 200 витків того ж дроту. Як мікрофон використовується малогабаритний капсуль ДЕМШ1А, але без нього можна обійтися, якщо використовувати гучномовець із включенням останнього за схемою на рис.2. Антена – телескопічна, має довжину 105 мм. Автором використано одне коліно кімнатної телевізійної антени. Як джерело живлення застосовується одна плоска батарея типу КБС-4.5В. Можна замінити її чотирма елементами типу A316, А336, А343. Плати кріпляться гвинтами до стійок з різьбленням М3. Всі стійки передавача з'єднані з передньою алюмінієвою декоративною решіткою, яка відіграє роль противаги. Стійка приймача, розташована біля L1, з'єднується з антеною за допомогою алюмінієвої скоби, яка є елементом кріплення антени. У друкованій платі передавача передбачені отвори для додаткових ємностей підстроювальних конденсаторів С17 та С18. Мікрофон закріплений під джерелом живлення, закритий з усіх боків заземленим алюмінієвим екраном та відокремлений від останнього тонким поролоном. Трансивер розрахований на низьковольтне живлення і тому підвищувати напругу живлення більше 7 - 8 не можна, оскільки це призведе до перегріву мікросхеми і транзисторів VT2, VT3.
Корпус трансівера виготовлений із пластмаси та має розмір 270 х 70 х 40 мм. Можна використовувати дві верхні кришки від шкільних пеналів з такими самими розмірами. Монтаж виконаний на двох друкованих платах (рис. 4): на першій – передавач, на другій – підсилювач НЧ та приймач, між ними поміщений екран із смужки алюмінію розміром 68 х 38 мм. Екран з'єднаний із плюсовою шиною батареї живлення. Автор: О. Черкащенко Дивіться інші статті розділу Радіостанції, трансівери. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Шум транспорту затримує зростання пташенят
06.05.2024 Бездротова колонка Samsung Music Frame HW-LS60D
06.05.2024 Новий спосіб управління та маніпулювання оптичними сигналами
05.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Плазмові телевізори SONY KE-42MR1 та KE-50MR1 ▪ Відновлення кістки за допомогою звуку ▪ Мох життєво важливий для планети Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ розділ сайту Музиканту. Добірка статей ▪ стаття Суспільствознавство. Шпаргалка ▪ стаття Хто був першим пекарем? Детальна відповідь ▪ стаття Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом ▪ стаття Індикатор напруженості поля. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки ▪ стаття Різнолика монета. Секрет фокусу
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |