Безкоштовна технічна бібліотека КУЛЬТУРНІ ТА ДИКІ РОСЛИНИ
Перець запашний лікарський (запашний горошок). Легенди, міфи, символізм, опис, вирощування, способи застосування Довідник / Культурні та дикі рослини Зміст
Перець запашний лікарський (запашний горошок), Pimenta officinalis. Фото рослини, основні наукові відомості, легенди, міфи, символізм
Основні наукові відомості, легенди, міфи, символізм рід: Перець (Pimenta) сімейство: Миртові (Myrtaceae) походження: Центральна і Південна Америка Ареал: Перець запашний росте у тропічних лісах Центральної та Південної Америки, а також на Карибських островах. Хімічний склад: Основними компонентами ефірної олії, яка витягується з листя і плодів запашного перцю, є евгенол, цимен, ліналоол і метилхавікол. Також у рослині містяться таніни, флавоноїди, каротиноїди та інші біологічно активні речовини. Господарське значення: Ефірне масло перцю запашного використовується у фармацевтиці та парфумерії. Воно має антисептичні та протизапальні властивості, і може використовуватись для лікування низки захворювань. Крім того, перець запашний застосовується в кулінарії для надання аромату та смаку різним стравам. У деяких регіонах світу перець запашний також призначається у традиційній медицині для лікування розладів шлунка, головного болю та інших захворювань. Легенди, міфи, символізм: У деяких традиціях запашний перець асоціюється із жіночою силою та енергією. Наприклад, на Ямайці запашний перець називають "дамським привітом" і вважають його символом жіночої краси та чуттєвості. Також запашний перець може символізувати екзотику та таємницю, оскільки він був довгий час невідомий у Європі та вважався дорогоцінним екзотичним продуктом. У деяких культурах цей перець асоціюється з магією та духовністю.
Перець запашний лікарський (запашний горошок), Pimenta officinalis. Опис, ілюстрація рослин Перець запашний, Pimenta officinalis var. Piper pimenta L. Ботанічний опис, історія походження, харчова цінність, вирощування, використання в кулінарії, медицині, промисловості Невелике вічнозелене дерево висотою до 10 м. Листя овальне, гостре, супротивне, черешкове, сизувате забарвлення. Квітки дрібні, зеленувато-білі, зібрані в хибну кисть. Плід – куляста ягода, у недозрілому стані – синьо-зелена. Батьківщина рослини - Центральна Америка, де і зараз вона росте в дикому вигляді. Культивується перець запашний на Ямайці, Кубі, Мексиці, Індії, Індонезії. Основний постачальник запашного перцю на світовий ринок – острів Ямайка. Незрілі плоди (піменти) збирають, висушують на сонці і очищають від квітконіжок. Сухі ягоди набувають бурого або коричневого кольору, аромат їх посилюється. У піментах міститься велика кількість ефірної олії, головним компонентом якої є евгенол. Плоди і листя запашного перцю є джерелом для отримання ефірної олії, яка знаходить застосування в медицині, особливо в стоматологічній практиці, як антисептичний засіб. Запах запашного перцю такий самий, як і чорного, але ароматніший, бо поєднує в собі запах мускатного горіха, чорного перцю та кориці. У розтертому вигляді перець запашний набуває красивого темно-бежевого кольору з червонуватим відливом. Використовують її у всіх видах маринадів: для м'яса, грибів, риби. Жодна страва з риби (суп, заливна, рибний фарш, соуси до відвареної риби) не обходиться без запашного перцю. Використовують його як пряність для ароматизації ковбас, шинки, запіканок. Автори: Крецу Л.Г., Домашенко Л.Г., Соколов М.Д.
Духмяний горошок. Ботанічний опис, історія рослини, легенди та народні традиції, вирощування та застосування Якщо придивитися до квітів рослини, не можна не побачити, що вони схожі на човник. Два верхніх пелюстки, що зрослися, утворюють носик човника, а два бічних - весла, де верхня широка пелюстка служить як би прапором або вітрилом. Різнобарвна, весела, життєрадісна квітка чимось нагадує ще метелика і тому належить до сімейства метеликових. Насіння гороху було знайдено у пальових спорудах Швейцарії та Угорщини часів бронзового і навіть кам'яного віків. Знаходили їх у обвугленому вигляді та при розкопках Трої. Це свідчить про те, що горох був відомий з давніх-давен як на Сході, так і на Заході У період свят в українців, поляків та німців у групі ряжених ходив персонаж "гороховий ведмідь" - хлопець, з голови до ніг обвитий гороховою соломою. Можна припустити, що цей карнавальний персонаж має пряме відношення до таких жартівливих виразів у російській мові, як "чучело горохове", "гороховий блазень". Збереглися відомості про те, що в Україні ще в ХХ столітті з горохових стебел виготовлялися обрядові атрибути учасників колядування і, зокрема, фігура кінноти. Такий експонат зберігається у фонді музею етнографії та мистецького промислу Академії наук України у Львові. Цікаво відзначити, що А. А. Афанасьєв виводив із загального етимологічного кореня такі слова, як гуркіт, грім, горох. Ця мовна спорідненість, на думку автора "Поетичних поглядів слов'ян на природу", сприяла тому, що горох у стародавніх слов'ян став символом язичницького бога блискавки та грому – Перуна. Принагідно зазначимо, що з магічного наслідування звукових гуркотів грому могли виникнути найдавніші та найпоширеніші у слов'ян музичні інструменти - ідеафони (глиняні тріскачки), де роль ударної речовини грали, ймовірно, сухі горошини. Деяке уявлення про подібний шумовий інструмент дає відома і нині дитяча народна іграшка - свинячий міхур, наповнений горохом. Набагато довше в українському фольклорі зберігається значення гороху як любовний символ. У відомій казці "Катигорошко" вагітність матері героя настає після того, як вона ковтає горошину. В українській мові існує вираз "скочити в горох", що означає подружню невірність, нерівність любовних стосунків. У стародавній фольклорній літературі в О. Кольберга є згадка про обрядове вживання горохового вінка у святкуванні обжинок на Покутті: за переказами, цей вінок могла надіти на себе лише заміжня жінка, тоді як вінки, що символізують закінчення збору інших сільськогосподарських культур, прикрашали голови лише діву. Вінок із стебел гороху в українській весільній пісні віщував народження дитини, а у поляків він був відмовою при сватанні. Основне семантичне значення гороху в традиційному українському фольклорі не виключало його інших символічних тлумачень. Так, через деяку подобу горошин із людськими сльозами в народі утвердилася стійка асоціація їх із майбутнім лихом чи нещастям. У наші дні горох втратив значення обрядового атрибута. І про його колишнє семантичне значення нагадують сьогодні лише твори фольклору. Зате невеликі букетики запашного горошку з найтоншими відтінками різнокольорових пелюсток, як і раніше, доставляють нам радість. Крім того, кучерявими стеблами запашного горошку прикрашають огорожі та паркани, стіни та веранди, для чого рослину вирощують у ящиках або діжках із землею. Автор: Красіков С.
Перець ямайський (запашний перець), Pimenta officinalis Lindl. Ботанічний опис, поширення, хімічний склад, особливості використання Сімейство миртові – Myrtaceae. Вічнозелене дерево висотою 10-20 м. Листя порівняно велике, овальне і гостре. Квітки невеликі, білі. Плід – ягода синьо-зеленого кольору. Поширений у Вест-Індії, Центральній та Південній Мексиці, Коста-Ріці, Венесуелі. Культивується на Кубі та в Мексиці, але головним чином на Ямайці. Рослина містить ефірну олію, основними компонентами якої є евгенол, каріофілен, цинеол, фелландрен. Запашний перець швидко поширився в Європі і в багатьох випадках замінив перець чорний. У ньому поєднуються аромати кориці, чорного перцю, мускатного горіха та гвоздики. Запах його пряний, смак гострий, пекучий. Користуватися ним необхідно обережно, оскільки це сильна прянощі. Запашний перець не тільки надає стравам аромату, але й змінює їх смак. Застосування запашного перцю як пряно-ароматичної добавки сприяє усуненню метеоризму. Використовується для приготування різних видів м'яса, головним чином баранини, підлив та інших страв. Перець запашний добре доповнює овочеві страви, рибу, салати з риби, соуси до дичини, овочеві супи, холодець, консервовані овочі. Використовується для приготування різних маринадів, пудингів, печива, пирогів. У невеликій кількості надає своєрідного смаку фруктовим компотам. Їм можна збагатити смак спеціальних соусів. Автори: Дудченко Л.Г., Козьяков О.С., Кривенко В.В.
Перець запашний лікарський (запашний горошок), Pimenta dioica officinalis. Застосування у кулінарії Плоди вічнозеленого дерева сімейства перцевих. У дерева довге ароматне листя і кора, яка щорічно відшаровується. Дрібні білі квіти зібрані у верхівкові суцвіття. У ягоди дві камери і в кожній міститься по одному насінню. У зрілому вигляді ягоди стають червоними та втрачають аромат. Тому їх зривають зеленими і сушать на сонці, внаслідок чого їхня поверхня зморщується. Одне доросле дерево протягом року дає до 40 кг сухого перцю. З запашним перцем, або, як його ще називають у побуті, запашним горошком, однією з найвідоміших нині спецій тропічного походження, Європа познайомилася пізно. Про перці, що здавна вживалося мексиканськими ацтеками, європейці дізналися завдяки Христофору Колумбу, а приправляти їм їжу почали пізніше, лише на рубежі XVII-XVIII ст. Найдавніші в Європі знавці запашного перцю - англійці, які вважають його спецією зі спецій, тому що за смаком запашний перець нагадує суміш чорного перцю, гвоздики, горіха мускатного і кориці. Найкращий запашний перець постачає Ямайка, але його також виробляють у Гватемалі, Гондурасі та Бразилії. У мексиканських сортів запашного перцю плоди більші, проте вони бувають менш ароматними. Цілі горошини запашного перцю надають аромату смаженому м'ясу, особливо дичини. Їх кладуть також у різні маринади. У меленому вигляді запашний перець додають до рису, супів, паштетів, соусів. У великій кількості він йде на приготування копченостей та лікерів. Витягають із нього і есенцію, яку використовують у парфумерії та косметиці. Запашний перець у вигляді горошин зберігають зазвичай у металевій або скляній тарі, що щільно закривається. Використовують його як у цілому вигляді, так і в меленому. Доцільно розмелювати горошини незадовго перед вживанням, оскільки зберігання розмеленого перцю супроводжується значним зниженням аромату. Тому для його зберігання потрібна герметична тара. Запашний перець є в даний час досить дефіцитним видом спецій. Тому важливе значення має можливість заміни його вітчизняними пряними рослинами. Це рослини, які мають помірно гіркий смак і сильний, пряно-гіркий аромат. До них відносяться: базилік евгенольний, базилік камфорний, гравілат міський, гравілатоподібна колюрія та інші. Для приготування замінника запашного перцю вказані пряні рослини можна взяти у наступних співвідношеннях. В основі (20%) використовується сухий мелений червоний стручковий перець та висушене мелене листя (25%) базиліка евгенольного. Майже вдвічі менше (10 %) беруть висушене мелене листя і суцвіття вітексу священного, близько 15 % сухого меленого суцвіття майорану садового, 9,5 % сухого листя меліси лимонної або змієголовника молдавського. З насіння використовують (20%) коріандр. Для посилення аромату додають 0,5% евгенольного масла. Автори: Юрченко Л.А., Василькевич С.І.
Перець запашний лікарський (запашний горошок), Pimenta officinalis. Рецепти застосування в народній медицині та косметології Народна медицина:
Косметологія: Перець запашний лікарський не застосовується у косметології. Увага! Перед застосуванням проконсультуйтеся з фахівцем!
Перець запашний лікарський (запашний горошок), Pimenta officinalis. Поради щодо вирощування, заготівлі та зберігання Перець запашний лікарський, також відомий як запашний горошок (Pimenta officinalis) - це чагарник, який виготовляє ароматичне листя та плоди, що використовуються в кулінарії та медицині. Поради щодо вирощування, заготівлі та зберігання: вирощування:
Заготівля:
Перець запашний лікарський має безліч корисних властивостей, включаючи антибактеріальні, протигрибкові та протизапальні властивості. Однак при використанні перцю запашного лікарського з медичною метою необхідно суворо дотримуватись дозування та консультуватися з лікарем. Рекомендуємо цікаві статті розділу Культурні та дикі рослини: ▪ манго ▪ Юкка ▪ опунція ▪ Грати в гру "Вгадай рослину по картинці" Дивіться інші статті розділу Культурні та дикі рослини. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Доведено існування правила ентропії для квантової заплутаності
09.05.2024 Міні-кондиціонер Sony Reon Pocket 5
09.05.2024 Енергія з космосу для Starship
08.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Нове сімейство електромеханічних реле FTR-MY ▪ Застосування сірки у незвичайних полімерах Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ Розділ сайту Любителям подорожувати - поради туристу. Добірка статей ▪ стаття Краще менше, та краще. Крилатий вислів ▪ стаття Як у Франції та Росії прийняли фонограф американця Едісона? Детальна відповідь ▪ стаття Лехерова лінія. Енциклопедія радіоелектроніки та електротехніки
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |