Безкоштовна технічна бібліотека ОСОБИСТИЙ ТРАНСПОРТ: НАЗЕМНИЙ, ВОДНИЙ, ПОВІТРЯНИЙ
Господарські санки. Особистий транспорт Довідник / Особистий транспорт: наземний, водний, повітряний Як тільки випав перший сніг, з'ясувалося, що в будинку немає такого потрібного зимового вантажного транспортного засобу, як санки. Дитячі санчата вже давно "вирушили" на заслужений відпочинок у купу металобрухту, та й заслабкі вони були б для перевезення важких речей. Довелося взятися за виготовлення нових санок, так би мовити, господарських – міцніших та пристосованих для транспортування вантажів (рис.1). У дальньому куточку двору під навісом у складі металобрухту знайшов завбачливо припасені про всяк випадок дужки від спинок сталевих ліжок і якісь тонші труби. Під час виготовлення цих санок у голові роївся цілий набір конструкцій подібного призначення, причому вже не універсальних, а спеціалізованих. Але про них – пізніше. При конструюванні санчат передбачав такі рішення. По-перше, щоб за досить невеликих розмірів самих санчат на них можна було перевозити як масивні, а й габаритні вантажі. Для цього їх платформа має бути виконана в одній площині з передньою перемичкою – траверсою. Правда, по ходу роботи я вирішив траверсу встановити все ж таки трохи вище платформи, щоб вона служила переднім упором для вантажного короба. А за потреби опустити перемичку до рівня платформи великої праці не складе.
По-друге, платформа повинна знаходитися досить високо, щоб на санках перевозити і вантажі, що звисають. По-третє, платформу небажано робити суцільною, а краще виконати її гратчастою, щоб легше і надійніше кріпити на ній вантажі, пропускаючи мотузку не лише по краях, а й посередині. Для перевезення сипких вантажів (снігу, піску) все одно доведеться використовувати короб або ящик. І останнє. Задні кінці полозів бажано теж трохи загнути – тоді за потреби можна буде легко здавати санки назад. Ось, мабуть, і всі "маленькі хитрощі", які я постарався передбачити під час виготовлення вантажних санчат. Сам процес їх виготовлення, як кажуть, - справа техніки. Спочатку заготовив окремі деталі: полозья з труби діаметром 30 мм – від металевих ліжок, стійки-портали – з 20-мм труби. Важливо, щоб стійки були якомога однаковішими між собою, а полозья - дзеркально відображеними. Трубки стійок-порталів загинали в лещатах, а тому в місцях загинів вони трохи сплющились і послабшали. Ці місця для надійності довелося посилити підкосами теж із труби, але меншим діаметром - 14 мм. Хоча як варіант, зображений на кресленні, це можна зробити і хустками. Що стосується процесу складання-зварювання, то спочатку деталі лише злегка прихопив, а після ретельної рихтування по виставленню паралельності полозів проварив стики остаточно та надійно. Задні торці трубок полозів зачепив привареними заглушками, а передні - кінцями пластинчастої поперечки-траверси. Зварювальні шви обточив на наждаку і допрацював напилком. У траверсі, біля кінців полозів просвердлив отвори (притупивши свердлом товстіші за їх крайки) під віжки. Платформу виготовив із трьох поздовжньо розташованих дерев'яних планок перетином 100x20 мм. Планки - соснові, хоча краще їх виконати з не смолистої деревини. Зі стійками скріпив їх саморізами, через попередньо просвердлені одночасно в обох деталях відповідні отвори. Фарбував лише сталеві деталі звичайним порядком: спочатку чистив від іржі за допомогою металевої щітки та наждачного паперу; потім знежирив уайт-спіритом; а на завершення загрунтував і пофарбував емаллю НЦ у два шари із проміжною сушкою. Слід зазначити, що санки вийшли непогані (рис.1 і фото), хоча зробив їх, можна сказати, нашвидкуруч. Уважний читач зауважить, що у конструкції санок на кресленні та фотографії є невеликі відмінності. Наприклад, у першому випадку стійки зварені, а в другому – гнуті; на кресленні передня перемичка (траверса) із куточка, а на фотографії – із сталевої смуги. Так зроблено для того, щоб показати можливість варіантного виконання тих чи інших вузлів та деталей. Ну, а поки робив ці санки, зрозумів, що для перевезення ємностей із водою та іншими рідинами вони малопридатні, і для цього потрібна вже інша конструкція. Однак роботу відклав до наступних вихідних днів, щоб без метушні, на власне задоволення, вдатися до роботи з іржавим металом. На той час продумав чергову конструкцію водовозних санчат і, обмірявши 40-літрову алюмінієву флягу, передбачувану використання як тарної ємності, навіть накидав їх ескіз (рис.2). Найближчим вихідним знову з ентузіазмом взявся за справу і вже до обіду закінчив виготовлення (крім фарбування) ще одних санчат - водовозних. Розміром вони менші за господарські, і за конструкцією простіше. У них немає стійок – їх замінили обмежувачі з більш тонкої труби – діаметром 14 мм. У принципі їм навіть не потрібний і майданчик. Полозья у цих санок, виконані із сталевої труби зовнішнім діаметром 30 мм, плавно переходять у вварену між ними траверсу з такої самої труби, всі три деталі виглядають як єдиний елемент. Руку, як то кажуть, уже набив, а тому й справа сперечалася. Але тут прийшли родичі. Вони не лише позитивно оцінили мої вироби, а й попросили зробити подібні до них. Не відкладаючи справи у довгу скриньку, взявся за виготовлення наступних санчат. За бажанням замовників вони являли собою симбіоз попередніх: розмірами та конструкцією полозів – як у водовозних, а стійки з вантажним майданчиком – як у господарських. Тут зазначу, що буквально за день до цього придбав пристрій для витяжних заклепок. Ось на цих санчатах його і випробував, прикріпивши платформу з 10-мм фанери до стійок такими заклепками.
На виготовлених санчатах (мал.3 на фото) увечері гості й відвезли до своєї квартири мішок з картоплею та овочами, що зберігалися у нашому льоху. Ось тільки фарба на санчатах ще не встигла добре висохнути. І все ж, хоч як хороші всі попередні санки, проте придатні вони тільки для "сніговокатаних" або "льодових" доріг. Для снігової цілини потрібні інші санки. У нас їх називають просто - волокушою, а ось північноамериканські індіанці назвали їх звучніше - тобогган, і ця назва закріпилася за ними як міжнародна. Волокуша має іншу конструкцію. По-перше, вона не має полозів, а тому вона більше схожа на корито. У такому виконанні волокуша важкокерована і її заносить на кожному повороті, особливо на швидкості, коли вона, наприклад, причеплена до снігоходу. Тому мої позашляхові санки є теж симбіоз, тільки тепер санок і волокуші (рис.4). Полозья волокуші, як і у санок, виготовив із труби зовнішнім діаметром 30 мм, а вантажну платформу-корито - із сталевого листа завтовшки 1 мм. З боків корито має борти, а попереду і ззаду - траверси з отворами для пропуску мотузок, що кріплять вантаж. Траверси можна виконати і як відбортування днища, наприклад, склавши його краї вдвічі чи навіть утричі. Полозья загнуті з обох кінців, тобто конструкція виконана за принципом "тягни-штовхай". Віжки закріплюються в отворах у загнутих кінцях полозів, а потім торці заглушуються дерев'яними пробками, щоб у труби не потрапляв сніг. Таку тяганину я зробив у подарунок своєму приятелю-мисливцеві як причіп до снігохода. Автор: А.Матвейчук Рекомендуємо цікаві статті розділу Особистий транспорт: наземний, водний, повітряний: Дивіться інші статті розділу Особистий транспорт: наземний, водний, повітряний. Читайте та пишіть корисні коментарі до цієї статті. Останні новини науки та техніки, новинки електроніки: Машина для проріджування квітів у садах
02.05.2024 Удосконалений мікроскоп інфрачервоного діапазону
02.05.2024 Пастка для комах
01.05.2024
Інші цікаві новини: ▪ Емулятор квантового комп'ютера Atos QLM ▪ Зафіксовано зниження вібрації Землі ▪ Іноземну мову можна вивчити уві сні Стрічка новин науки та техніки, новинок електроніки
Цікаві матеріали Безкоштовної технічної бібліотеки: ▪ І тут з'явився винахідник (ТРВЗ). Добірка статей ▪ стаття Дієсловом пали серця людей. Крилатий вислів ▪ стаття Кольза. Легенди, вирощування, способи застосування
Залишіть свій коментар до цієї статті: All languages of this page Головна сторінка | Бібліотека | Статті | Карта сайту | Відгуки про сайт www.diagram.com.ua |